Прізвиська столітньої давнини, або Як на Любешівщині кабанів кликали
-
-
>
-
>
-
>
2287
Джерело: oir.su
Століття тому домашнім тваринам вигадували оригінальні та кумедні прізвиська.
Про розмаїття кличок пишуть Хроніки Любарта.
Василіском кликали кабана в Хоцуні на Любешівщині на честь і «з повагою до сусіда Василя».
Пес Бідолашко з Малої Глуші у Любешівському районі «був зовсім сліпий».
Балярина – корова у Перемилі на Горохівщині, що «має дві худі ноги».
Варваром називалося телятко у Троянівці на Маневиччині, що народилося «на Варвари».
Гавкалами кликали песиків у Боратині й Романові Луцького району, бо вони «постійно і багато гавкали».
Трапляються й саркастично-образливі клички. Як-от Гальмо. Так називали коня у Шостакові на Рівненщині, що «гальмував, коли біг згори».
Ґудзіком у Крем’янці називали «маленьку собаку з чорним блискучим носиком».
Пес Добік у Липному на Ківерцівщині волею-неволею мусив відгукуватися на дивакувату кличку, «бо дитина не вимовляла Бобік».
