Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Як і на Коляду, на Щедрий вечір волиняни сідали вечеряти зрання
Як і на Коляду, на Щедрий вечір волиняни сідали вечеряти зрання

Давні звичаї Любешівщини, або для чого на Щедрий вечір лякали фруктові дерева

12:59 14.01.2018
382

13 січня відзначають Щедрий вечір. За старим стилем саме цього дня святкують прихід Нового року. Тому вечеря під Новий рік в Україні споконвіку вважалася багатою. В окремих районах Волині стіл на Щедрий вечір здавна прийнято було накривати по-особливому.

Про це пише Перший канал соціальних новин.

В окремих селах Ківерцівщини та Любешівського району існував звичай млинцями на Щедрий вечір пошановувати фруктові дерева. Найменша дитина чи стара бабуся брали першого млинця, якого щойно спекла господиня, і прихопивши з собою ще й жмут соломи, ішли на город перев’язувати солом’яними перевеслами груші, яблуні, вишні. Клали під деревами млинця, зверталися до них, як до живих, і просили, аби родили. Навіть страхали, коли не послухаються, то наступного року можуть і викорчувати.

Як і на Коляду, на Щедрий вечір волиняни сідали вечеряти зрання. Вочевидь, аби вивільнити час для щедрувальників. Їх наділяли млинцями, пирогами, рідше кусником сала чи ковбаси.

У парубків того вечора було своє «важливе» заняття.

«Хлопці любили, як і на Андрія, вершити справедливий суд над односельцями, які чимось завинили перед сільською громадою, і, зокрема, перед парубоцтвом, – провадить Сергій Цюриць, що свого часу записав чимало таких обрядів. – Скажімо, коли одружений чоловік ходив до дівчини чи іншої жінки, то сам Бог велів чесному товариству вистелити сіном чи тирсою стежку від хати до хати, щоб знало все село. Ну, а якщо щира любов між хлопцем та дівчиною, давали знати батькам – знімали ворота з обох обійсть і зв’язували докупи.

Де батьки не пускали дочок на вечорниці, там зав’язували, підпирали двері, а то могли й з дровітні перенести оберемок дров, замурувавши ними вхід до хати. Сварливим намащували ворота сажею, злостивим закладали димар склом або запихали у бовдур шматину чи пучок пір’я».

В ніч під старий Новий рік до домівок односельців навідувались перебиранці, тобто ряджені. Особливої популярності набув звичай водіння Кози. Крім неї, водили Коня, Кобилу, Вівцю, Ведмедя, Барана і навіть Бусла. В деяких районах до гурту ряджених долучали Смерть, Козака. Цих парубочих відвідин чекали найбільше і для них навіть у найбіднішій хаті приберігали гроші, а не продукти, якими винагороджували дівчат та малих щедрувальників.

Ярина РУДНІК

Коментарі
21 квітня
Сьогодні
Вчора
19.04.2018
18.04.2018
17.04.2018
16.04.2018
15.04.2018
14.04.2018
13.04.2018
12.04.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин