Мама чоловіка, якого через 30 років знайшли в Афганістані, зробила йому символічну могилу
-
-
>
-
>
-
>
5700
Мама солдата Ігоря Бєлокурова із села Велика Глуша Любешівського району, який 30 років тому зник в Афганістані, давно перестала вірити, що син живий й облаштувала у рідному селі символічну могилу.
Про це пише Наталія Малімон для газети «День».
Нагадаємо, в Афганістані знайшли чоловіка, який може бути Ігорем Бєлокуровим 1963 року народження. Чоловік зник 9 квітня 1988 року в провінції Кандагар.
Як розповідають, він потрапив у полон, згодом прийняв іслам і залишився жити в Афганістані. Зараз він уже не вміє розмовляти українською та російською.
«Про те, що у далекому Афганістані учасники однієї з експедицій, які займаються в цій країні пошуком водоносних пластів, випадково познайомились з колишнім радянським полоненим, вже гуде не тільки Велика Глуша. Гуде вся Волинь. Повідомили вже і стареньку маму колишнього солдата, котрий, як багато хто вважає, є Ігорем Бєлокуровим із Глуші. Кажуть, що мама, почувши таку новину, втратила свідомість...», – пише журналістка.
З її слів, однокласники чоловіка, вкотре передивляючись виставлений в інтернеті сюжет, переконані: це таки їхній Ігор.
«Ігор зник безвісти у 1988-му. Кажуть, мати довго не вірила у те, що міг загинути, бо зник – як у воду канув, ніякісінької ж звістки. Але згодом облаштувала таки на цвинтарі символічну синову могилу. Начебто у труну поклала його одяг і навіть поставила на могилі пам’ятник», – пише Наталія Малімон.
«Місцевий священик отець Олександр Шпаковський каже, що довго відмовляв її від цього, бо ж у Бога нема мертвих, у Бога – всі живі. Тому, якщо нема доконаного факту загибелі, не варто робити навіть символічну могилу. Звертався з цим і до правлячого архієрея митрополита Ніфонта, який сказав, що жінка має слухати свого материнського серця, але теж не радив поспішати з могилою та пам'ятником», – додає вона.
«А жінка казала, що їй важко жити в невідомості, на Проводи всі ідуть на рідні могилки, їй здавалося, що так буде легше її серцю. Бо ж минуло вже кілька десятиліть», – пригадав священик.
