Ігор Бєлокуров після 30 років у Афганістані хоче повернутись додому

Ігор Бєлокуров, який 30 років тому пропав безвісти в Афганістані, де ніс службу в рядах Радянської Армії, живе в провінції Балах в племені туркменів та отримав нове ім’я – Амріддін. Та хоч і забув рідну мову і прийняв іслам, хоче повернутись додому. Наразі триває робота з його повернення додому, адже чоловік не має жодних документів.

Про це повідомляє інформаційне агентство Волинські Новини.

В березні експедиція, яка займається пошуком водоносних пластів в Афганістані знайшла чоловіка, який пропав безвісти близько 30 років тому. Припустили, що ним може бути Бєлокуров Ігор Вікторович родом він із села Велика Глуша Любешівського району.

На відео, поширеному в мережі, повідомлялось, що чоловік не спілкується ні українською, ні російською мовами, а також прийняв нову релігію – іслам.

На Любешівщині в нього залишилась старенька мама, яка вже давно «поховала» сина, коли він пропав без вісти, адже думала, що він загинув. Навіть облаштувала символічну могилу, аби провідувати сина на проводи. Місцеві кажуть, що жінка втратила свідомість, коли дізналась, що насправді син – живий та впізнала його. Також в Ігоря є старший на декілька років брат, який живе в Білорусі. Окрім них близьких в чоловіка немає.

Пропав безвісти на 30 років

Ігора Бєлокурова призвали у ряди Радянської армії у вересні 1981 року, після чого він служив у військовій частині № 71176, мав звання прапорщик.

Солдат пропав без вісти 9 квітня 1988 року в провінції Кандагар – за 10 місяців до того, як радянські війська почали виводити з Афганістану.

Волинянин Юрій Корольчук пригадує, що служив в тій частині, що й і Бєлокуров, але в іншому батальйоні. В квітні 1988 він був на завданні в іншій провінції, а по поверненню в частину дізнався, що пропав солдат, проте тоді не було відомо, що це був волинянин

Член експедиції Олексій Іващенко зазначає, що зараз волинянин живе в провінції Балх в племені туркменів, які дали йому нове ім’я - Амріддін.

Чоловік хоче додому, його вже намагались повернути

«Чоловік був контужений і, як я розумію, втратив пам'ять. У нього немає ніяких документів - навіть афганського паспорта. Як витягнути його з Афганістану ми не знаємо. Ми звернулися до Спілки Афганістану можливо там підкажуть, як його звідти витягти. Посольства України в Афганістані немає, найближче - тільки в Таджикистані», – повідомив Олексій Іващенко та зазначив, що членам експедиції сказали, що він спочатку говорив рідною мовою.

«З нами він не розмовляв, з ним говорили через перекладача, але були труднощі перекладу. Напевно, він додому хоче, оскільки їх головний до нас сам звернувся. Вони його вже намагалися повернути додому, але безрезультатно», – каже Олексій.

З його слів, аби дістати чоловіка звідти, потрібно робити йому паспорт Афганістану, відкривати таджицьку візу та їхати в Таджикистан в посольство України, після чого відкривати нашу візу і летіти в Україну на впізнання.

Надія на повернення є

Голова Волинської обласної організації «Української спілки ветеранів Афганістану» Григорій Павлович каже, що історію волинянина знали і до того, як вона потрапила в пресу, і вже працювали над тим, як його повернути додому.

«Ми не знали як маму підготувати до цього, я просив фото з юності її сина, сказав, що це для музею. Але тут вже історія потрапила в пресу, хоча афішувати цього поки не хотіли, аби не нашкодити процесу. Чоловіка впізнали, це дійсно Ігор Бєлокуров. Однокласники майже в один голос кажуть, що це він, хоч і змінився. Воно й не дивно, 30 років минуло», – каже Григорій Павлович.

Наразі чоловіка хочуть повернути додому. Готують таджицьку візу та летіти до нього, аби спілкуватись з ватажками племені, щоб ті віддали Ігоря. Проте процес цей – довгий і не простий, адже в нього немає ні місцевого паспорту, ні радянських документів. Як вирішувати цю проблему наразі невідомо.