Проблеми розподілу землі: чому атовцям дістались непридатні для будівництва ділянки

Група атовців із селища Любешів вважає, що земельні ділянки розподілили нечесно.

Чоловіки звинувачують у цьому голову селищної ради Василя Кореця, – пише «Волинь24».

Одним, мовляв, дісталися гарні ділянки неподалік від центру, а іншим – горбисті і непридатні поля, вкриті сміттям. 

Учасники АТО ще влітку написали звернення до Генпрокурора України, в якому просили організувати належне розслідування і покарати винних.

Вони стверджують, що розподіл землі відбувався непрозоро й шляхом корупційних схем. Крім того, зазначають атовці, шляхом підкупів та маніпуляцій чиновникам вдалося досягти позитивного для себе результату в судах.

Селищний голова своєю чергою наголошує: вони виграли три суди, а тому всі звинувачення є безпідставними.

«ПРИЇХАЛИ МИ НА ЦІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, А ТАМ МУСОРНІК»

Восени 2016 року майже три десятки учасників бойових дій в селищі Любешів вирішили скористатися своїм законним правом отримати земельну ділянку. Рішенням 8 вересня селищна рада дала дозвіл на те, щоб виділити їм землі.

Проте, як сказано у зверненні до Генпрокурора, розподіл земельних ділянок відбувся з грубим порушенням законодавства та Конституції України.

Мовляв, через місяць після прийняття рішення селищний голова Василь Корець провів жеребкування, яким розділив між учасниками бойових дій не 29, а 15 ділянок землі. Інші 14 ділянок нібито дісталися претендентам незрозуміло як.
 

«Подзвонили нам. Приходьте в такий то час. Буде жеребкування. Прийшла тільки половина. Ми зразу запитали, яке жеребкування, якщо половина тільки присутня. А селищний голова, землевпорядник сказали, що тільки 15 ділянок виділили», – розповідає один з атовців, який підписався під зверненням, Сергій Клямар.

Своєю чергою голова Любешівської селищної ради Василь Корець розподіл ділянок шляхом жеребкування заперечує. Каже, що таким чином ділили не ділянки, а поштові адреси.

При розподілі 15 ділянок ніхто не знав, де і в якому стані вони знаходяться, – продовжує Сергій Клямар.

А при оглядинах, зауважує він, виявили, що земля, яку отримали, є непридатною для будівництва. 

«Приїхали ми на ці земельні ділянки, а там мусорнік. Сміття, ями. Повністю ділянки непридатні. Коли була чума африканська, то там закопували свиней в пісок», – описує територію учасник АТО.

Тоді, каже він, дізналися, що половина претендентів на землю отримала ділянки в значно кращому місці, неподалік від центру. На думку Сергія Клямара, вони просто «порішали».

«Ми з’ясували, що з наших хлопців, атовців, були недобросовісні, які просто «порішали». Занесли торбочку і їм виділили хороші ділянки», – розповідає учасник АТО.

Селищний голова Василь Корець заперечує це й каже, що ділянки ділили за певними пріоритетами.
 

«Ті, хто був на передовій, служив більше року, нюхав порох, а не сидів десь на базах – їм дали кращі, трошки кращі земельні ділянки. Всім останнім теж дали ділянки, але трошки…ну, скажемо так, хто хоче, той будує», – твердить чиновник.

СВОЇ ЛЮДИ ВСЮДИ?

У зверненні до Генпрокурора учасники АТО з Любешова зазначають, що чиновники селищної ради здійснювали маніпуляції із земельними списками.

Вони стверджують, що впродовж місяця не могли отримати від чиновників повного списку із зазначеними поряд адресами ділянок.

В той час на офіційному сайті, мовляв, кількість претендентів змінювалася: спершу було 28, потім – 29. У відповідях різних структур на запити кількість учасників бойових дій та інвалідів війни, яким виділили землю, різнилася.

Сергій Клямар вважає, що чиновники відразу не дали об’єктивні списки тому, що серед отримувачів землі були «свої люди», які не є учасниками бойових дій. Хоча додає, що документальних підтверджень цьому немає.

«Коли підняли цю справу наверх, виявляється, що в той список було включено двох чоловік із можновладців з нашого району», – каже він.

«Вони в терміновому порядку почали шукати ким би замінити їх. За два дні знайшли ветерана Афганістану, який 20 років чи більше чекав на землю. А одного не встигли знайти зразу. Тому було 28 чоловік. А потім знайшли 29 чоловіка – батька загиблого», – додає Клямар.

Проте селищний голова з цим вперто не погоджується і зауважує, що ніяких розбіжностей чи затримок не було.

Була, мовляв, тільки одна зміна, коли за проханням батька загиблого атовця земельну ділянку виключили зі списку, проте, так як останній не написав заяву на відмову, її невдовзі знову туди внесли.

ТРИ ПРОГРАШНІ СУДИ

Невдоволені учасники АТО зі своєю проблемою зверталися навіть до суду. Щоправда, три суди, які розглядали справу: Любешівський районний, Камінь-Каширський районний та Апеляційний суд Львівської області прийняли рішення на користь селищної ради.

Як стверджують атовці, чиновники під час процесу давали неправдиві свідчення, підробили протокол голосування та документи щодо цього рішення, а також підкупили майже всіх депутатів.

У зверненні до Генпрокурора сказано, що двоє депутатів свідчили на користь позивачів. Інші ж казали, що нічого не пам’ятають або відмовлялися давати покази.

Натомість голова селищної ради твердить: суди вже давно прийняли рішення, а тому тут немає що пояснювати.

«Там все було розібрано, викликали депутатів, свідки пояснення давали», – каже він.

А звернення атовців до Генпрокурора чиновник називає провокацією.

«Вже то давно пройшло, всі забули. Згадали, видно, що я йду на голову (голову ОТГ, – авт.) і знов морочать голову і провокують мене», – резюмує Василь Корець.

Як каже Сергій Клямар, вони не хотіли, щоб суд скасовував рішення Любешівської селищної ради, а просили лише, щоб повторно прозоро провести розподіл ділянок. Та суд залишив все як є.