Як говорять на Любешівщині: створили карту діалектів Західної України

11 Січня 2018, 13:38
Так виглядає частина карти діалектизмів 10454 Джерело: lviv1256.com
Так виглядає частина карти діалектизмів

Західна Україна, і Любешівщина зокрема, є багатою на різні діалектизми. Завдяки цьому фахівці створили карту діалектів.

Розповіли про українські діалектизми на сайті Львів – місто натхнення.

 

ВЕЛОСИПЕД

На Любешівщині велосипед називають ровером, проте на Західній Україні існують різні варіанти діалектизмів.

  • У Рівному на цей засіб пересування говоритимуть Ровер. Так само на “двохколісного” говорять аж до Закарпаття.
  • На перетині Острозького, Дубенського та Рівненського районів, а також в Центральній Україні казатимуть Велосипед або Лісапед.
  • У Закарпатській області Ровер перетворюється на Біціґлі.
  • А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть Колесо.

Так на Західній Україні кажуть на велосипед
Так на Західній Україні кажуть на велосипед

ГАНЧІРКА

У Любешівському районі назву ганчірки калькують з російської і кажуть «тряпка».

  • Як не дивно, але шматок тканини, яким миють підлогу чи слабохарактерний чоловік у Рівному називається Шмата. Таку ж назву використовують на території аж до Закарпатської області.
  • На північному заході України ми почуємо знайому нам кальку з російської мови Тряпка. Цим словом користуються і в Центральній Україні, а також на Хмельниччині та півдні Рівненщини.
  • У Камінь-Каширському районі кажуть Ганчірка.
  • Жителі деяких районів Житомирщини та Хмельниччини використовують слово Вонуча чи Гонуча.
  • Чернівецька область та частина Івано-Франківської говорить Катран.
  • Невеличка частина Івано-Франківщини й південь Тернопільщини миють підлогу Стиркою.
  • Найбільш рідкісною назвою шматка непотрібногоодягу в Україні є Руб. Так називають ганчірку поряд із селом Сколе Львівської області.

2
Так на Західній Україні кажуть на ганчірку
Так на Західній Україні кажуть на ганчірку

ГОРИЩЕ

На Любешівщині іноді називають цю частину будівлі справді горищем, часом кажуть вишка.

  • У Рівному оселю привидів та старого мотлоху називають Горищем. Цим словом користується й північний захід України.
  • Слово Гора поширене на території Хмельницької області та Рівненщини.
  • Стрих кажуть в Львівській, Івано-Франківській областях і на заході Тернопільщини.
  • Русизм Чердак використовують на маленькій території Хмельницького району.
  • Маленькими плямками на карті Західної України розкидані райони, де говорять Вишка. Кількість носіїв цього слова збільшується ближче до Житомирщини.
  • Під, Пюд, Под, Подря, Пуд – ці схожі слова ви почуєте на Закарпатті та Буковині.

3
Так на Західній Україні кажуть на горище
Так на Західній Україні кажуть на горище

ДЕКО ДЛЯ ВИПІКАННЯ

У Любешівському районі на деко кажуть бляшка та дека.

  • Майже по всій центрально-західній частині України для запікання смаколиків використовують Деку.
  • Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть Бляшка.
  • А в печах більшої половини Львівської області стоїть Бритванка.
  • Закарпаття називає Рівненську деку Тепшею.
  • А на Буковині використовують слова Таца, Таця, Таса.

2
Так на Західній Україні кажуть на деко для випікання
Так на Західній Україні кажуть на деко для випікання

ДЕРУНИ

На Любешівщині цю страву називають беци або бацони.

  • Майже вся західна Україна використовує слово Деруни.
  • Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають Тертюхи.
  • Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує Тертими Пляцками.
  • Ближче до центральної частини країни їх вже називають Бараболяники.
  • На північному сході Рівненщини труть картоплю на Бульбаники, адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби.
  • Картопляники та картофляники труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області.
  • Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять Бацони

4
Так на Західній Україні кажуть на деруни
Так на Західній Україні кажуть на деруни

 

КАРТОПЛЯ

У Любешівському районі на картоплю кажуть бандз чи бульба.

  • Те, з чого роблять деруни у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають Картоплею.
  • А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садитиме Бульбу.
  • На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують Бараболі та Барабулі.
  • Закарпаття знову відзначилось: там садять Крумплю та Ріпу.
  • В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають Мандебуркою.
  • А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть Біб.
  • Товченим, смаженим та запеченим Бандзом ласують на межі Волинської та Рівненської областей.

4
Так на Західній Україні кажуть на картоплю
Так на Західній Україні кажуть на картоплю

ЛЕЛЕКА

У Любешівському районі цього птаха кличуть бузьком.

  • Дітей приносить жителям Рівненщини Бузьок та подекуди Лелека. Щодо Бузьків, то цим словом “червононосих” називає майже уся Західна Україна.
  • Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі Боцюнів.
  • Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок Чорногузи.

1
Так на Західній Україні кажуть на лелеку
Так на Західній Україні кажуть на лелеку

ПАТЕЛЬНЯ

На цю частину кухонного приладдя кажуть так і кажуть – пательня.

  • Бульбу та Тертюхи на заході України здебільшого смажать на Пательні.
  • А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають Палачінта чиПалачінтош.
  • Сковорода кажуть у Центральній Україні.
  • На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь Жаровню.
  • А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на Ронделі.

1
Так на Західній Україні кажуть на сковорідку
Так на Західній Україні кажуть на сковорідку

 

Ілюстрації: Dialect Stat

Коментар
19/04/2024 П'ятниця
19.04.2024
18.04.2024