Особистість у історії

12 Жовтня 2021, 11:00
Повість «Гетьманич Орлик» БЛОГ 742
Повість «Гетьманич Орлик»

Помітила закономірність – любимо читати про славетних і видатних. І це не є випадковістю: прикладаємо до себе їх біографію.

Забуваючи часто, що їх життєпис – не тільки перемоги, а і ризики, випробування, інтриги оточення, погрози і загрози. Для нас історія видатних є захопливою оповідкою, що її охоче слухаємо. Але ця оповідка мала би нагадати нам про те, що історію творить не особа (як вид біологічний), а особистість (як вид духовний). Та особистість, яка в карколомних віражах історії прагне пізнати істину та утвердити її. Скажете, пафосно? Мабуть. 

Але, читаючи художньо-документальну повість Івана Корсака «Гетьманич Орлик», думалося саме про це. Хоча повість є геть не пафосною, а таки художньою. Та в ній знайдемо широку історичну панораму (Богдан Хмельницький, Павло Полуботок, Іван Мазепа, Андрій Войнаровський, Пилип Орлик, Григорій Орлик – гетьманич, Кирило Розумовський), знайдемо детективну лінію (з гетьманичем – дипломатом і розвідником), знайдемо загадку (скарби Полуботка), знайдемо філософські роздуми (листи Пилипа Орлика), знайдемо мову фактів (уплетені в текст документи і примітки про дійових осіб повісті), відшукаємо мову любові (лінія Григорія Орлика і його дружини) і мову ненависті (Петро І). Все це вміло дозовано і вправно сплетено, що робить цю повість привабливою для широкого кола читачів. 

Читайте також: «Дорогоцінний спадок, коштовніший за будь-який перстень». Відгук на книгу Івана Корсака про Ганну Барвінок

І так – іще один аспект, який не оминути, – батьки і діти: гетьман Пилип і гетьманич Григорій. Орлики. Орли, що мріяли про недосяжне і літали високо. Такі завжди поодинці, хоча приваблюють багатьох – і друзів, і недругів. Або ж у такій версії: Григорій Орлик і його хрещений батько Іван Мазепа. Або ж у такій: Іван Мазепа і його племінник Андрій Войнаровський, який був гетьманові як син. Оця «династична тема» дуже цікава і вагома, бо вона про виховання і самовиховання особистості. Такої, що творить історію – не тому, що належить до аристократичного чи владного роду, а тому, що усвідомлює, хто вона є і яку місію на себе бере. Така особистість уміє бути не на передньому плані, але виконувати важливу роботу. За це її люблять. За це її ненавидять. За це її поважають. 

До них не надто справедливі сучасники. Не завжди справедлива історія. Та, якщо вони таки шукали істину і жили згідно з нею, то крізь століття та тисячоліття їх образ вабитиме письменників і читачів. Як вабить образ Григорія Орлика, створений пером Івана Корсака.

Читайте також: Сто днів для культури: редакція Район.in.ua збирає кошти на новий проєкт

*

*

*

Якщо вам сподобалось це інтерв'ю – підтримайте Район.Культура довільним внеском на Спільнокошті.

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024