Любешів: дирекція музею закликає до співпраці

У зверненні до освітян району та всіх небайдужих громадян дирекція створюваного «Музею минулого та сьогодення Любешівщини» і районне відділення Фонду культури просить долучатися  до співпраці.

«Просимо вас узяти участь, сприяти створенню музею шляхом залучення шкільної молоді, небайдужих людей до цієї справи, які б могли поповнити музей експонатами старовини, сьогодення, які мають краєзнавчу цінність.

Просимо відшукувати й подавати до музею конкретні факти боїв червоних партизанів із німцями (якщо такі були), кількість загиблих у цих боях німців, їх могили. Просимо повідомити прізвища партизанів, які брали участь у таких боях, а також поранених, загиблих у них.

Просимо відшукувати й надавати нам дані про злочини фашистів на території району, про розстріляний ними хутір Окуріку, членів «партії Зелених» у Любешеві на місці нинішньої пожежної, інші. А також повідомити про злочини червоних партизанів проти мирного населення, проти жінок, дітей у селі Лахвичі, спалення й пограбування його загоном ім. Ванди Василевської зі з’єднання Федорова.

Про закатованих у с. Деревок федорівцями під орудою Силантія Пархомчука з Пнівного 17 мирних жителів, про розстріл червоними парафіян бихівського храму, розстріл пнівенського священика Солов’я з двома доньками (одна працювала в Люб’язі вчителькою) і паніматкою у таборі Федорова, про урочище «Вішалниці», де на дубах партизани вішали свої жертви, катування в селах Хоцунь, Великий Курінь, Лобна, інших. Можливо, хтось назве прізвища 12 розстріляних жителів сіл Каливиця, Мала Глуша, Залаззя, Погулянка, Велика Глуша, Бірки, яких назвав «перший» комсомолець Любешівщини Михайло Шитлюк як: «руководітєлєй і связних націоналістіческіх організацій» (документи на це є, прізвищ розстріляних немає).

Просимо зібрати дані про вивезених у Сибір «розкуркулених» селян (сім’я фронтовика, інваліда війни Макара Куха з Капорів, Родіона Савчука із Заріки інших). А також дані, факти про пограбування селян, вилучення в них землі, будівель, реманенту, худоби, про заганяння їх в колгоспи, вивезення на примусові роботи (батька зарудчанки Антоніни Літвінчук, її самої на лісоповал у Брянські ліси, деревчанки Пріськи Кундік, інших бранців і бранок, комуністичного окупаційного режиму). Можливо, хтось згадає про казамети, про їх бранців і бранок, про вбитих у них, на місці яких нині багатоповерхівки в Любешеві по вул. Свободи.

Чекаємо на факти обкладання селян податками, поставками, позиками, «бездітними» (дівчат) «холостяцькими» (хлопців після 20 років), вибивання отого всього «активістами»  – комуністами та комсомольцями.

Чекаємо на факти закриття, руйнування комуністами храмів Господніх у селах району, дані, прізвища  руйнівників, їх долю, а також про будівництво храмів після здобуття Україною незалежності, про будівничих і спонсорів.

Все вищевикладене стосовно червоних партизанів стосується і всіх учасників війни, а також дій УПА, «бульбашів». Тож просимо факти про них повідомити нам. Особливо про Степана Трусевича, «Орла» зі Скупово, Олександра Ланевича,- «Павла» з Березич, Ілларіона Хвесика з Лахвич, який підірвав себе і енкаведистів гранатою, «здавшись» їм у полон, та інших повстанців.

З цими ж проханням звертаємося до учасників Революції гідності, до тих, хто пролив, проливає кров на Донбасі, рятуючи Україну від пришестя московського окупанта – від «третіх совєтів», а точніше, кадебістів Путіна, руки яких по лікті в українській крові, та від наших холуїв із червоним, комуністичним забарвленням», –  йдеться  в документі.

Цим бодай частково спокутуємо великий гріх перед Богом,  перед душами невинно убієнних, перед їх родичами, перед суспільством,– зазначають на закінчення автори звернення,– гріх за те, що вшановували бандитів, убивць, а краєзнавчого, правдивого музею і досі не створили.

Читайте також:  «Любешів: на місці друкарні буде краєзнавчий музей».