На Любешівщині трапляються навіть рибалки-поети

09 Вересня 2019, 11:47
Любешівчани 1578
Любешівчани

Любешівщина – дивний край із унікальними людьми.

У липні я і моя камера побували в закамарках Волинського краю – у Любешівському, Маневицькому, Ківерцівському та Камінь-Каширському районах. Для таких дітей міста, як я, ця подорож стала би одкровенням – нехай мимоходом, але вдалося заглянути у справжнє волинське село. Вражень багато, словами всього не опишеш, тому світлини допоможуть сформувати уявленню про наш регіон від Луцька до Полісся.

Любешівський район. Подекуди трапляється бруківчата дорога, якою ще якихось 100-200 років тому їздили пани на конях. Це підсилює почуття подорожі у часі. Нею потрапляю в дивний край унікальних людей – недосконале знання закону України вони компенсують небаченою впевненістю у своїй правоті. Це я зрозуміла із грубої заборони фотографувати у громадському місці і, цитую: «А передайте президенту в парламенті, що він обіцяв знизити тарифи» До речі, впевненість тут випромінюють переважно жінки – сильні, гомінкі, безстрашні, природжені лідери. А чоловіки на диво творчі – трапляються навіть рибалки-поети.

Ще помітила, що боцюни часто створюють свої гнізда поблизу хат у цім краю, що свідчить про добробут у домі, пророкує поліпшення фінансового становища та везіння. Так кажуть у народі. Але мені здалося, що люди той добробут не відчувають, організм забруднює оте токсичне «треба жалітися на все й шукати винного». Може, лише з висоти, на якій боцюни селяться, можна розгледіти той добробут.

Завдяки цій подорожі я дізналася більше про життя простих селян – без прикрас і гарних слів. Українське село зменшується. Місцеві жителі поділяються на кілька категорій – ті, хто їде на заробітки в інші країни, ті, хто намагається щось змінювати і ті, які насолоджуються життям за допомогою алкоголю. Хочеться вірити, що друга категорії з найменш чисельної перетвориться у найбільш чисельну.







 

Олеся САЄНКО

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024