Поліські делікатеси: каврухи з Лобни

02 Листопада 2020, 09:25

5212 Джерело: Занесло в село

Тетяна Чубейко

Любешівчанка поділилася секретом приготування в’яленого м’яса.

Цей делікатес по-різному звуть у різних куточках Волині. Не одну назву доводилося чути. КаврУк, кавручОк, каврУх, карУх, кнюшОк (як на Маневиччині, наприклад), мАцик... На Любешівщині в коморах місцевих господинь таких каврухів можна знайти і не один. Все більше і більше є охочих купити поліський делікатес – ідеться у фейсбук-групі Занесло в село.

Мешканка Лобни Тетяна Чубейко народилась у 1944-му на хуторі Окуріка, за селом. І тоді, і пізніше, каже, люди тримали каврухи у хатах на горищі. Сушили їх у печах, витримували попід дахами, колись для цього мали спеціальні коші, а знімали не на свято, а в косовицю чи жнива.

Як робити кавруха, вона перейняла від матері, мати – від баби.

«Як заб'ємо вже кабана, то нарізуємо м’ясо. Тоді ложку солі з верхом на кілограм м’яса. І якщо часом багато м’яса, а буває і 15, і 20 кілограмів, то ще ложок зо три накидаємо. Та часнику не жаліємо, перцю, коріонадру... Вимішуємо, напихаємо... Раніше руками, а тепер уже машинкою. Добре їх треба напихати, щоб повітря не було. А тоді зав’язуємо чи зашиваємо – і в сітку. І на печі сушимо їх. Але ще як вішати маємо на піч, то поверху сіллю обмокаємо. Щоб не цвіли, – розповідає Тетяна Чубейко.

На печі вони мають тиждень, зазначає вона, а може, і більше висіти. Піч протоплюють через день чи через два. А потім каврухи переносять в комору чи в холодильник. І витримують там півтора місяця.

Начиняють м’ясо у свинячий сечовий міхур. Тому цей делікатес поміж собою в Лобні сільські господині часто звуть «сцикунчик». Тепер якщо готують каврухи на продаж, то міхурі купують на ринку, невеличкі.