Мешканка Седлища привезла з Франції лавандовий рай

Чи є хтось, хто жодного разу не захоплювався живописною красою цвіту лавандових полів (хоча б на фото), або ж не розкошував п’янким ароматом цієї середземноморської рослини? Так, романтика Провансу нікого не лишає байдужим. Поступово сягає вона і наших теренів.

Про це пише сайт газети Полісся.

Хоча «експерти» скажуть, що в Україні лаванду вирощують лише на півдні, проте її різновиди і поодинокі насадження з’являються і в нас на Волині.

Ось уже третій рік цей французький шарм і ніжність на своєму подвір’ї розвиває жителька села Седлище Оксана Домальчук.

Допитливою школяркою Оксана Домальчук не бачила себе в іншій сфері, аніж медицина, тож уже 20 років вона працює фельдшером у місцевому ФАПі. Основне її правило – не нашкодити, але, ділиться досвідом, інколи не так укол допомагає людині, як добре слово.

А тепер жінка проходить курси сімейної медсестри, адже невдовзі у Седлищі запрацює новенька амбулаторія. Для неї Оксана Іванівна навіть уже квіти підготувала, бо квітникарство – її друга любов. А кілька років тому вона вповні відкрила для себе чарівність лаванди.

«Була у Франції разів зо п‘ять, але на лавандові поля в розпалі цвіту потрапила вперше у 2018-му. Спекотний видався червень. «Яка краса! Все, я більше нічого і нікуди не хочу», – подумала тоді і мимоволі захотіла мати щось подібне вдома. Бо враження від побаченого – неймовірні, а цей чарівний запах неможливо передати. У жовтні на базарі натрапила на лавандин. Купила більше 20 кущів – посадила дві алеї біля хати. А на наступний рік спробувала розмножувати кущі черенкуванням. Що підстригла і насадила черенків, десь прикопувала гілочки, а трохи сестра привезла із Франції», – розповідає наша героїня про збільшення своїх лавандинових насаджень.

Лавандин допоки маловідомий міжвидовий гібрид двох лаванд: вузьколистої та широколистої. У нього майже вдвічі більша квітка і вузьке довге листя. Аромат ефірної олії насиченіший, різкіший, аніж у лаванди.

Оксана вирощує лавандин Ґроссо. Каже, заміряла: її трирічні кущі сягають 70 сантиметрів завширшки. Розкіш неймовірна!

Жінка зізнається: спочатку посадила, аби було красиво, а потім вирішила збільшити площу – лаванда дуже гарна, коли її багато. Довкола хати в неї був газон. Тепер же город скоротила, на рівні будинку – усе засадила лавандином, для різноманіття лишила лише хризантеми та троянди.

Лавандин – невибаглива, але «вдячна» культура: йому достатньо, аби його сапали й поливали, а користі – не перелічити. Найперше – естетична краса.

Та й відходів з кущів практично немає: з квіток можна зробити саше, додавати в каву, чай, а стебла можна використовувати для ароматної ванни чи ополіскувача для волосся. Також можна пекти печиво, додавати до шоколаду – у Франції лаванда досить широко використовується у кондитерській промисловості. Оксана Домальчук наразі продає саджанці й букети, адже квіти лавандину стоять роками й мають неабияку заспокійливу дію.

Каже, таке корисне хобі може стати непоганим заробітком і поєднати в собі приємне з корисним. Зізнається навіть, що з часом хотіла б зайнятися миловарінням, але для серйозного підходу треба ще збільшувати площу насаджень.

«Моя сестра любить чай з лаванди, а я додаю квітки лавандину в каву. Насичений запах, заспокійливий, тонізуючий ефект – родзинка цього напою. Це просто треба спробувати, – зацікавлює Оксана Домальчук. – Лавандин – це моє хобі. Я довго шукала заняття, яке б приносило не тільки моральну розраду, але й дохід, аби не просто сапати грядки. Коли усе квітує – душа наповнюється неймовірним щастям від краси», – звіряється моя співрозмовниця.

Загалом, за літо можна зібрати два врожаї цвіту, тож це справді непогана ідея для стартапу. Кущі краще садити на віддалі 70-80 сантиметрів, адже лавандин швидко розростається. Осінь – найкраща для цього пора.

Оксана радо ділиться своїм досвідом і наостанок зацікавлює розповіддю про… лавандовий мед. Такі ласощі  куштувала в Провансі. Світло-жовтий, терпкий, з ледь відчутним лавандовим запахом – цей мед помітно відрізняється від українського.

Але й до поліського ласунку сусідські бджоли тепер додають лавандинових ноток…