Любешів: як загинули в роки Другої світової війни місцеві євреї

14 Березня 2021, 16:03
Любешівські євреї 2654 Джерело: Микола Андрусик
Любешівські євреї

Історія містечка Любешів багата різними подіями. Мало відомим фактом є те, що до війни переважною кількістю його мешканців були євреї.

Про їхнє життя і загибель в роки Другої світової війни пише у фейсбуці краєзнавець Микола Андрусик.

Кількість євреїв, зазначає він,  перевищувала в 60 відсотків. Микола Андрусик віднайшов матеріали з єврейського сайту Яд Вашем про життя та загибель євреїв у Любешеві. Він публікує  також дві світлини з любешівськими євреями.

Єврейське поселення, пише Андрусик,  в Любешеві датується 17 століттям.  За часів Російської імперії в місті проживало 1888 євреїв, що становило 69 відсотків від загальної кількості населення.

Під час Першої світової війни, після відходу російської армії з міста, козаки спалили його. Німецькі окупаційні війська вигнали з Любешева всіх євреїв углиб Польщі.

Після Першої світової Любешів увійшов до незалежної польської держави. З 1924 року євреї почали повертатися до міста. У міжвоєнні роки 1500 місцевих євреїв, ймовірно, становили більшість населення міста. Вони займалися дрібною торгівлею та ремеслами. У громаді діяли єврейські партії (Поалей Агудас Ісраель) та сіоністські молодіжні рухи (Бейтар, Хашомер хадати та Гордонія).

У вересні 1939 року, з приходом Червоної армії до міста після пакту Ріббентропа-Молотова, Любешів увійшов до складу Радянської України. У цей період до міста втекли деякі біженці з окупованої нацистами Польщі.

Німці захопили Любешів 29 червня 1941 р. Незабаром після початку окупації, за словами краєзнавця, місцеві українські націоналісти здобули контроль над містом і здійснили погром. Багато євреїв пограбували, а кількох убили. У відповідь місцеві євреї організували групу самооборони.

Наприкінці липня 1941 року за містом, поблизу села Судче, підрозділ СС застрілив кілька десятків євреїв (у тому числі рабина міста – Іцхака  Арона Вайнгартена), яких звинуватили у співпраці з комуністами. Влітку та восени 1941 року німецька влада вжила низку дискримінаційних заходів щодо євреїв. Вони змусили їх носити білі пов'язки із зіркою Давида (згодом замінені жовтими плямами на їхньому одязі); євреї також мали виконувати примусові роботи: прибирати вулиці та вантажити деревину на залізничній станції. Наприкінці вересня 1941 року за розпорядженням гебітскомісара Каменя-Каширського Фріца Міхеліса створили єврейську раду та єврейську поліцію. 

На початку травня 1942 року гебітскомісар наказав створити гетто (огороджене високим парканом, увінчаним колючим дротом), куди були змушені прийти всі євреї міста та прилеглих сіл Любешівського повіту. За підрахунками, приблизно 2000 євреїв в’язнили в гетто.

У серпні 1942 року німці проводили вбивства в різних місцях. Під час відбору, який проводився на площі гетто, кілька сотень євреїв були розстріляні під час спроби втекти із синагоги, де їх утримували. Кілька сотень інших людей були розстріляні у двох інших місцях: поблизу Судча та Волі-Любешівської. Очевидно, у цей проміжок часу група євреїв була вивезена на будівництво моста через річку Прип'ять поблизу села Люб'язь. Після побудови моста їх усіх розстріляли.

Гетто ліквідували в листопаді 1942 року, коли його останніх в'язні розстріляли біля міської синагоги. Операціями з вбивства керував гебітскомісар Фріц Міхеліс.

Читайте також: Деревок: на давній світлині показали, як горіла місцева церква

Члени молодіжного руху Гордонія 1930-х років
Члени молодіжного руху Гордонія 1930-х років

Німецькі солдати, які охороняють місцевих затриманих
Німецькі солдати, які охороняють місцевих затриманих

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024