У сусідів: після війни на Зарічненщині була в дефіциті сіль
1946 року в крамниці Зарічненського району на Рівненщині понад два місяці не завозили солі.
Замітку місцевої районної газети про це розшукала й публікує на своїй фейсбук-сторінці Валентина Тумаш-Ляховець.
Уже другий місяць у районні кооперативи, ідеться в замітці, не завозять солі. Чому ж це так? Адже ж сіль в господарстві не розкіш, а необхідність: потрібно засолювати капусту та інші овочі, а солі немає навіть борщу посолити.
Продавці пояснюють це тим, що завідувач торгівлі – товариш Городецький вважає себе найбільшим начальником у районі і просто ухиляється від своїх обов'язків.
Одного разу випадково надійшло до магазину декілька пудів солі, але колишня продавчиня Мотя Клименко продала її з-під прилавка своїм родичам і близьким знайомим.
І коли вже, нарешті, торговельні працівники на чолі з головою райспоживспілки Яцуком будуть працювати так, як цього вимагають інтереси радянського споживача?
Як же тоді поліщуки виходили із «соляної» скрути? Авторка публікації вважає, що несли й везли сіль із Пінська.
Читайте також: Рятуючись від голокосту, злиднів і голоду сирота з Києва прибилась у поліське село