На Любешівщині поширюють фейк про виплати ПриватБанку

13 Листопада 2022, 16:06
Шахраї прикриваються ПриватБанком 865
Шахраї прикриваються ПриватБанком

Прикриваючись ПриватБанком, шахраї розкручують у мережі нову схему фішингу.

У любешівських фейсбук-групах  користувачі поширюють черговий фейк про шанс отримати 5000 гривень, буцімто від Фонду державної субсидії до 30-річчя ПриватБанку. У заголовку йдеться про анкету, через яку охочі можуть отримати гроші. Та чи насправді все так? Фактчекери Район Любешів з'ясували, чи справді роздають ці гроші.

Тема фінансової допомоги у теперішній час є дуже актуальною для українців, тому такий заголовок змушує багатьох швидко реагувати й переходити за подібними посиланнями.

Зробивши це, люди потрапляють на псевдосайт ПриватБанку, де повинні пройти просте опитування для активації. Шахраї дають три спроби відкрити пакунок, в якому вам буцімто може випасти приз.

Важливим кроком аферистів є те, що свої вимоги вони прописують вже після того, як людина нібито виграла 5000 гривень. Таким методом виходить, що той хто на це «повівся» вже є переможцем і йому лише потрібно переслати повідомлення з розіграшем декільком друзям або загальнодоступним групам для того, щоб отримати «свої виграні кошти», тим самим поширити ще більшій кількості людей цей фейк.

На шахрайському сайті є дуже багато «вдячних коментарів», але швидко можна зрозуміти, що це не справжні люди, а боти. У коментарях нібито дякують за подарунки та допомогу ПриватБанку, але ніякого відношення лідер роздрібного банківського ринку України, до цих так званих подарунків та грошей не має.

Після того, як людина поширить їхнє повідомлення поміж своїх друзів, у неї попросять залишити свої особисті дані. Номер телефона, адресу, номер банківської карти та тому подібне. За жодних обставин не можна розповсюджувати свої особисті дані стороннім особам.

 

 

Цей вид шахрайства називається – Фішинг.

Довідково: Фішинг –  (phishing – риболовля) – вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі – персональних даних клієнтів. Шахраї намагаються змусити користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані – наприклад, надсилаючи електронні листи з пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на сайт.

 

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024