Село на Любешівщиині, де досі збирають лісовий мед
-
-
>
-
>
-
>
3472
Любешівське село Бучин називають «Волинською Меккою» або ж село бортників, яке розташоване на березі Стоходу.
Про це пише «Перший».
За легендами, на місці села було непрохідне болото або ж, як його тоді називали, бучило. Звідси і пішла назва села. Також кажуть, що його назва походить від рибальських плетених кошів «бучи», адже ще на початку XX століття – це було портове село.
Найдавнішою пам’яткою є чудотворна ікона Божої Матері. У 1706 році невідомо звідки у бучинських болотах з’явилася ікона Богородиці, місцеві жителі помітили незвичне сяйво, яке вона випромінювала. На цьому місці і вирішили збудувати церкву.
Свято-Миколаївську церкву в заплаві річки Стохід побудували у 1926 році, на заміну церкви Великомучениці Параскєви, розібраної австро-німецькими вояками у 1915 році.
До слова, щороку 22 травня від села Зарудче відбувається 15-кілометровий Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері.
Ще однією особливістю цього села є бортництво. Єдине місце в регіоні, де ще лишився такий спосіб лісового бджільництва. Мешканці Бучина розводять бджіл у спеціально змайстрованих бортях та збирають там мед.
Із місцевим храмом та давнім способом бджільництва Ви можете ознайомитися на фотографіях Департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА.
