Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Сім’я багатодітної матері з Деревка тулиться в чужій занедбаній хатині

10:23 31.07.2018
1476

Галина Матвійчук овдовіла, маючи на руках семеро неповнолітніх дітей. Їм і так з чоловіком несолодко велося, а тут ще і така біда …

Спочатку вони мешкали в Бірках, у батьківській хаті чоловіка. Крім них, в оселі ще… півтора десятка душ тулилося: його брати-сестри, невістки, їхні діти.

Незабаром Галина і своїх дітей народила, тіснота ще більшою стала. Вмовила чоловіка в Деревок перебратися, до її матері, котра жила сама. Правда, хатинка в неї зовсім малесенька та ще й стара, проте все ж ліпше.

Чоловік у місцевому лісництві влаштувався лісником. Почав на власну хату старатися, деревину з лісу возити додому. Щось там «нахімічив» – виявили недостачу, судили – два роки отримав. Дочекалася, ще дітей народила – семеро їх уже було. І питання житла ставало все гострішим, бо материна хатинка не витримувала стільки мешканців. Поїхав чоловік на «сезон», у Білорусь, але привезли звідти не гроші, а домовину з його тілом…

Де тільки не працювала Галина, щоб сиріток своїх прогодувати: і корів доїла в колгоспі, і телят доглядала, і картоплю перебирала на тамтешній сортодільниці. Поставила таки на ноги старших, вищу освіту допомогла здобути…

А то якось у сусіда весілля було – познайомилася на ньому з молодим чоловіком, родом з Підкормілля. Він був розлучений, мав одну дитину, яка залишилася з матір’ю. Зачастив до вдови, але не тільки женихатись, а й по господарству допомагати. Врешті-решт запропонував перейти до нього жити. З усіма дітьми.

Погодилася. Бо ніби ж і непоганий, і роботящий, і дітей стількох не побоявся взяти. Проте виявилося, що добрий він, лише коли тверезий, а як вип’є, то ліпше обходь десятою дорогою. Та якось воно, може, було б, якби він любив не горілку, а дружину. Одного разу приставив їй до горла ножа й сказав, щоб забиралася геть, а то всіх порішить…

Мусила вибиратися, бо знала, що і попередній дружині погрожував ножем. Забрала не лише дітей від першого чоловіка, а й двоє від нього. Одне ще в утробі було…

Повернулася багатостраждальна вдовина сім’я в Деревок, до матері.

Більше заміж Галина не виходила. Тулились у тій халупці, доки могли. А куди подітися? Старші діти виросли, роз’їхалися. Галина з двома найменшими перебралася в хату куми, що пусткою край села стояла. Не було там підлоги, і дах протікав, але дарованому коню в зуби не заглядають.


Старший син підлогу в одній кімнаті постелив, назбирала трохи грошей – покрівлю підлатали. Коштами покійний Ігор Єремеєв допомагав. Ходила зі своєю бідою і до Адама Мартинюка, котрий ще при владі був, але відмовив, бо, мовляв, у селі будівельної бригади нема, щоб гроші на ремонт направити.

Галині вже за п’ятдесят, живе з дітьми на пенсію, яку отримує як мати-героїня. Вона знає, що з такими статками мріяти про власне житло безнадійно. Та все ж мрія, хай і нездійсненна, зігріває бідову людину.

Омелян Кононець

Коментарі
22 лютого
Сьогодні
Вчора
20.02.2019
19.02.2019
18.02.2019
17.02.2019
16.02.2019
15.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин