Поліссям здавна називали низовину, яка нині перебуває у складі чотирьох країн: України, Білорусі, Польщі та Росії. Дика природа цього краю багато в чому нагадує тайгу, а в міжвоєнний період Волинське Полісся навіть порівнювали з Амазонією. Полісся вважається місцем сили наших предків, адже саме там досі зберігається багато традицій та обрядів, які здавна передавались від батьків до дітей.
Проте з урбанізаційними та глобалізаційними процесами все дуже швидко змінюється, молодь переїжджає до міст, родинні зв’язки та традиції втрачаються, натомість приходять нові європейські, які молодь переймає швидко, – пише ВолиньPost.
Сьогодні знайомимо Вас з колоритними світлинами поліщуків, які були зроблені ще на початку ХХ століття. Більшість з них вбрана в одяг, прикрашений неповторною вишивкою. Процес вишивання як традиція із глибоким корінням сприяв формуванню у дівчат і жінок терпіння. Вишитий власноруч одяг був одним із показників працьовитості молодої дівчини, яка збиралась одружуватись. Вишивальним матеріалом були тканини домашнього і фабричного виготовлення (вовняні, льняні, полотняні).
В поліській вишивці використовуються нескладні орнаменти, які утворюються з ритмічного повтору окремих або вписаних один в другий ромбів, восьмикутних зірок, ламаних ліній. Часто у вишивці зустрічається мотив птаха, іноді із деревом життя в центрі, із гілочками із ягід і листя. Найулюбленішими в поліщуків є лінійні орнаменти, що складаються з ромбів у середину яких вміщено геометричні розетки різної конфігурації.
Розглядаючи вишивку Волинського Полісся ми бачимо, що у ній зберігається велика кількість геометричних фігур, від яких віє таємничою силою легенд і вірувань наших пращурів. Вишивка була своєрідним оберегом від злих сил. Сьогодні вишивка втратила цю роль, адже з часом семантика її затемнилась, втратилось її первісне значення. Тому для багатьох вишивка є все ж таки и художнім оздобленням і не більше.
У зв'язку зі змінами селянського побуту, зумовленими розвитком капіталістичних відносин, наприкінці XIX ст. відбуваються кардинальні зміни і в народному мистецтві. Насамперед, у ньому відчувається безпосередній зв'язок з новим укладом життя, новими враженнями, зацікавленістю новими темами, що позначається на переорієнтації вишивальниць на нові сюжети, орнаментальні мотиви і композиції.
Текст - Тетяна Яцечко-Блаженко