У сусідньому з Любешівщиною районі Білорусі мати п’ятьох дітей наклала на себе руки
Мешканка Івановського району вкоротила собі життя, доки чоловік виписував у лісництві деревину.
Трагедія сталася 22 травня на хуторі неподалік села Бродниця. Про це пише Медіа-Полісся.
Як Іван Ванюк, її чоловік, знайшов те місце в лісі, де дружина затягла на своїй шиї зашморг, він не пам'ятає.
«Це такий удар, який не знаю, як пережити… Я її два рази цілував в зуби. Перший раз зовсім юну: ми полюбили один одного, коли Тетяні було 13 років і цілуватися ще не вміли. І останній раз, коли вийняв зі злощасної петлі», розповідає він, плачучи, журналісту.
Потім Іван чотири доби не покидав цього місця. Оплакував. Тут же і спав. Думав, що жінка прийде до нього уві сні. Але так і не прийшла...
«А вона ж моя перша і єдина любов на все життя», – запевняє.
Він показує плантації полуниці, картоплі, овочів, зернових, які вона посадила. У сусідньому будинку жив дядько, якого теж недавно не стало. Вона його доглядала дуже дбайливо, як і бабусю, батька, який помер три роки тому.
Чому так сталося? На це питання чоловік не може відповісти. Адже вони збиралися ось-ось відзначити срібне весілля, вже й обручки срібні примітив до ювілею.
Народили п'ятеро дітей. Вони завжди були обласкані, доглянуті. Наймолодшій Даринці – п'ять років. Ліза закінчила третій клас. У обох доньок недавно був підтверджений аналіз на коронавірус, лікували в районній лікарні, тепер дівчатка вдома, з ними все гаразд.
Син Юрій наприкінці травня демобілізувався. Він на чотири дні раніше прибув додому у зв'язку з тим, що загинула мати. Синові Владиславу 22 роки, теж відслужив в армії. Молодшому Андрію в листопаді виповниться 16 років.
Всі діти серйозні, виховані, працьовиті, без шкідливих звичок ... Тільки радіти за них. Старші сини батька не залишать, планують працювати на хуторі, допомагати ростити молодших брата й сестер. Та й роботи занадто багато. Адже ще на додачу до всього лохини багато насадили.
І знову ж таки: ну як так? Чому вона покинула їх?
«Чи не ревнощі в всьому винні… Ми обидва ревниві. Це все від любові. Адже я її полюбив в 13-річному віці, раз і назавжди, тому ревнував, хоч вона не подавала приводу, була прекрасною господинею та матір'ю. А я навіть до «Однокласників» в інтернеті ревнував, сам не знаю, чому. Напевно, тому, що любив дуже. Якби не поїхав виписувати пиломатеріали, вберіг би, а так не встиг. Хоча відчував: щось не те. Я і сам поривався накласти на себе руки не раз, але не виходило. А в неї ...», – каже Іван.
Священник відмовився відспівувати покійну. Це і зрозуміло. Але, вважає Іван, вона праведним життям все ж заслужила почестей. Але якщо так, нічого не поробиш.
Іван на пенсії за вислугою років – 23 роки пропрацював лісорубом, хоча має інвалідність. У нього рідкісна хвороба – остеомієліт. Вона невиліковна, але підтримувати стан можна.
Під час зустрічі з журналістом він усе ще залишався дуже пригніченим. Але усвідомлює, що йому треба жити заради дітей і заради світлої пам'яті про кохану дружину. А справжня причина того, що сталося так і залишається загадкою для всіх.
Анатолій КРЕЙДИЧ
Читайте також: Дівчина із сусіднього з Любешівщиною району була вокалісткою у «Вєрасах»