«Самовіддана та наполеглива праця колективу є запорукою успіху», – Юрій Васюхник

Юрій Васюхник – уродженець волинського Полісся: лісівник народився на Маневиччині. Саме тут і на сусідній Любешівщині пропрацював більшу частину свого життя, пройшовши всі ланки лісівничої професії від майстра цеху до директора лісгоспу.

Саме цей досвід роботи у галузі дозволяє Юрію Васюхнику успішно керувати одним з найкращих лісгоспів Волині, вдало реагувати на кризові явища. Очільник підприємства погодився на інтерв’ю, під час якого лаконічно, але по суті відповів на всі питання. У цій розмові – про незаконні рубки, ситуацію із зарплатами, оптимізацію штату та чимало іншого актуального.

– Юрію Олександровичу, Ви очолюєте Любешівський лісгосп вже вдруге, маєте значний досвід у галузі, у тому числі на керівних посадах. Чи можна стверджувати, що так важко як зараз не було ніколи?

– Наш лісгосп створений у 1991 році.За цей період підприємство переживало різні часи.Були роки значного економічного піднесення, бували й падіння.Незважаючи на все це, підприємство розвивалося, формувався колектив однодумців. Ви маєте рацію: теперішня економічна ситуація дуже непроста.Зниження цін на лісопродукцію, закриття багатьох ринків збуту деревини, карантинні заходи – все це негативно впливає на економічний стан підприємства. З огляду на це, направду, зараз непросто, але ніхто не збирається вивішувати «білий прапор». Будемо працювати й робити все від нас залежне.

– Один з традиційно важливих для громад показників – сплачені податки. Минулоріч лісгоспи ВОУЛМГ сплатили понад 115 мільйонів гривень до місцевих бюджетів області. Як щодо ввіреного Вам підприємства, який вигляд Любешівського лісгоспу на фоні інших платників податків Любешівщини?

– Підприємство є одним з найбільших платників податків різних рівнів. За попередній рік сплачено податків та обов’язкових платежів на суму в 12 мільйонів 568 тисяч гривень. З них –  понад 4 мільйони гривень до державного бюджету та майже 5 мільйонів гривень до місцевого бюджету. Ці цифри говорять самі за себе. Це великі гроші, особливо для громад. Лісгоспу ці гроші дістаються нелегко. До того ж з однієї  гривні реалізації ми сплачуємо 32 копійки податків.Таке податкове навантаження не дає змоги підприємству розвиватися, оновлювати матеріально-технічну базу.

– Без сумніву, Ви зокрема, та й Ваші підлеглі часто спілкуються з керівниками громад, представниками влади. Чи розуміють люди, що лісгоспи в дуже важких умовах, а це може призвести до зменшення сплати податків у місцеві бюджети?

– Люди, на жаль, не розуміють, що лісгоспи  в дуже важкому фінансово-економічному становищі. Я вже згадував про значне податкове навантаження, зниження цін на лісопродукцію, закриття ринків збуту деревини. Ці фактори суттєво впливають на фінансову стабільність та сплату податків. Тому зменшення плати податків у місцеві бюджети – це не якісь міфічні речі, а реальність.

– Низка лісівників, як люди шановані й освічені,  увійшли до органів місцевого самоврядування. Чи покращилася після цього взаємодія з органами влади та громадами?

–Так, наші працівники увійшли до органів місцевого самоврядування. Приємно, що серед громад є довіра до представників галузі. Підприємство і раніше тісно співпрацювало з органами місцевого самоврядування. Нарізі всі нагальні питання намагаємось вирішувати разом.

3

– Економічна криза завжди несе з собою чимало негативних наслідків, зокрема, скорочення працівників. Чи є така загроза для лісівників Любешівщини?

– Справді, 2020-й рік розпочався з низки негативних тенденцій. Кризові явища на ринку деревини, не зовсім продумані зміни в лісовому законодавстві та інші проблемні питання дуже негативно впливають на фінансовий стан підприємства. На жаль, загроза часткової оптимізації існує. Щиро сподіваюся, що до цього не дійде. Будемо робити все від нас залежне. Надіємося на підтримку влади та громад.

– Яка ситуація із виплатами зарплат? Чи можуть лісівники стати новими шахтарями, коли доведеться місяця чекати на виплати заробітної плати та виходити на мітинги?

– Наразі я такої загрози не бачу. Наш колектив  формувався не один рік. На цей час працівники підприємства успішно справляється з плановими завданнями. Заробітна плата виплачується вчасно.

– Пане директоре, Ви – уродженець волинського Полісся, народились у сусідній Маневиччині, окрім цього, вже багато років працюєте у лісовій галузі. Як ставляться до лісівників місцеві жителі і від яких факторів залежить це ставлення?

– Більшість місцевих жителів доброзичливо та з повагою ставляться  до лісівників, хоча, як кажуть в народі, в сім’ї не без поганої людини. В пожежонебезпечний період місцеві жителі значно допомагають в гасінні лісових пожеж, активно беруть участь у створенні нових лісів. Зі свого боку, можу сказати, що допомога населенню в придбанні дров, ділової деревини, а також – справедливе та неупереджене ставлення до місцевих жителів сприяє в підвищенні авторитету працівників підприємства.

– Чимало директорів лісгоспів та представників галузі говорять про загрозу існуванню держлісгоспів. Невже така загроза є і для поліських лісгоспів, де сприятливі природні умови для ведення лісового господарства?

– В останні роки, на жаль, державні лісогосподарські підприємства піддаються не завжди об’єктивній критиці з боку природоохоронних організацій, громадськості.Протиріччя в лісовому законодавстві, необґрунтовані заборони  лісогосподарських рубок, несприятливі погодні умови, збільшення податкового навантаження, обвал  ринку деревини, повна відсутність державного фінансування – всі ці фактори  не сприяють розвитку підприємства та створюють передумови до занепаду. Ці проблемні питання потребують негайного  врегулювання. Ситуація справді серйозна. Проблеми потрібно вирішувати, а не просто про них говорити.

– Пожежа у Сваловичах загрожувала  знищенню унікального села. Таких ситуації цієї весна сотні, а може і тисячі. Деякі, на жаль, зупинити не вдалося. Яка причина таких пожеж: людська недбалість чи сплановані дії?

– На щастя, останніми тижня пішли дощі. З усім тим, весна 2020-го року виявилась однією з найсухіших за останні 120 років метеоспостережень. Безсніжна зима та надзвичайно низький  рівень води в річках зумовили відсутність води на болотах та торфовищах, тому значно підвищився клас пожежної небезпеки.Населення не раз попереджували про це, проводили попереджувальні заходи, але уникнути пожеж не вдалось.Причиною стала  людська недбалість. Зокрема, спалювання сухої трави та очерету. Оперативне виявлення  та реагування працівників лісової охорони не допустили розповсюдження пожеж на великих площах лісових територій.

– На Великдень люди звикли влаштовувати пікніки в рекреаційних пунктах, проводити час у лісі. Цьогоріч на таке проведення дозвілля була заборона. Місцеві жителі поставилися з розумінням чи виникали конфлікти?

– Так, цьогоріч рекреаційні пункти на Пасху були порожні.Населення з розумінням поставилось до карантинних заходів. Конфліктних ситуацій, на щастя, не виникало.

– Важливе соціальне значення для поліських громад мають лісові дороги. Очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко націлював лісівників та представників громад на узгодженні позиції щодо будівництва та ремонту таких доріг. Чи налагоджена така комунікація?

– Так, ми постійно комунікуємо, і в цьому питанні теж. При плануванні будівництва лісових доріг, підприємство враховувало всі пропозиції та зауваження представників громад та сільських голів.Дороги будувались не тільки для вивезення лісопродукції з важкодоступних територій, але і для кращого доїзду між населеними пунктами.

– З різню періодичністю лісовою охороною та правоохоронцями фіксуються факти крадіжки деревини. Чому люди ідуть на порушення закону, а не купують деревину офіційно?

– Самовільні рубки, на жаль, були у всі часи. Успішною робота лісової охорони є не тоді, коли не фіксуються факти крадіжки  деревини, а коли такі ситуації попереджуються.За останні роки кількість самовільних рубок значно зменшилась. Населення може без бюрократичної тяганини виписати  потрібну кількість деревини чи паливних дров для власних потреб у законний спосіб.На порушення закону ідуть одиниці, але такі факти присутні.

– У Любешеві є ще один лісгосп. Як живеться та господарюється в таких умовах? Конкуренція стимулює до розвитку?

– На території Любешівського району знаходиться два лісогосподарських підприємства.Між підприємствами не існує конкуренції, а тільки співпраця в питаннях охорони лісу від пожеж, самовільних рубок та інших. Господарювати та працювати у таких умовах комфортно. У мене немає жодних нарікань. Принагідно, хочу відзначити й гарну співпрацю з національним природним  парком «Прип’ять-Стохід». 

– Що Ви, як досвідчений керівник лісгоспу, робите для того, щоб ввірене Вам підприємство не просто виживало, а ставало міцнішим, заробляло у важкий час?

– У теперішній непростий час не тільки для підприємств, але і для країни, головним завданням є збереження колективу, вчасна виплата заробітної плати, платежів  до бюджету. Для цього ми прикладаємо максимум зусиль по виконанню планових завдань заготівлі  та реалізації лісопродукції, збереженню та примноженню лісових насаджень Любешівщини.Самовіддана та наполеглива праця колективу є запорукою успіху.

Оксана КНИШ