«Медреформа – як рух на ескалаторі». Як працює Любешівська лікарня в нових реаліях

17 Жовтня 2020, 15:31
3500

Любешівська центральна районна лікарня особлива тим, що одне з її відділень розташоване за понад 40 кілометрів.

Головний лікар Богдан Іванів називає цей підрозділ «вузлом на шиї», якого треба позбутись. Каже, що на нього ідуть великі фінансові ресурси, які можна було б спрямувати на інші потреби.

А потреб у зв'язку з медреформою побільшало – аби бути конкурентоспроможною лікарнею, потрібно оновлювати обладнання, шукати додаткові кадри, робити ремонти тощо. Додає труднощів також пандемія коронавірусу.

Як справляються у Любешівській ЦРЛ з новими умовами, дізнавалась журналістка «Район.Медицина».

Медична допомога – за шістьма пакетами

З початком другого етапу медичної реформи, який стартував 1 квітня 2020 року, лікарні фінансуються по-іншому.

Вони більше не отримують коштів з медичної субвенції. Гроші виділяє Національна служба здоров’я України.

Медичні послуги тепер згруповані за пакетами, яких є 27.

Медзаклад укладає договір з Нацслужбою за тими пакетами, вимоги до яких може виконати. Чим їх більше, тим більше фінансування буде в лікарні.

Любешівська ЦРЛ підписала шість пакетів. Це амбулаторна допомога зі стоматологічною допомогою дітям, стаціонарна медична допомога без хірургічних втручань, хірургічні втручання у стаціонарних умовах, допомога при пологах, фіброгастродуоденоскопія та гістероскопія з ендоскопічними маніпуляціями.

З цього переліку поки що не проводять лише гістероскопію, бо обладнання отримали минулого тижня і ще не запустили в дію.

«Хочу створити денний стаціонар для пацієнтів, які проходять гістероскопію. Ця процедура не потребує госпіталізації, але проводиться зі знеболенням. Після наркозу людина не може встати й відразу піти додому, а має кілька годин побути в палаті», – розповідає головний лікар Богдан Іванів.

З його слів, гістероскопії потребують багато жінок. В першу чергу це ті, в яких є підозра на злоякісні утворення геніталій. Їх треба активніше виявляти. Така діагностика є профілактикою раку.


 

«Коронавірусний» пакет: підписати неможливо облишити

Внаслідок пандемії у Нацслужбі розробили додаткові пакети послуг, за якими оплачують допомогу хворим на коронавірус. Один з них передбачає стаціонарне лікування. На цей пакет Богдан Іванів подавав документи кілька разів, але щоразу отримував відмову.

Спочатку це аргументували тим, що Любешівська лікарня не була внесена у перелік лікарень, передбачених для госпіталізації людей з коронавірусом.

Але разом з тим у медзаклад доставляли пацієнтів з пневмонією, в яких медики підозрювали запалення коронавірусного походження. З травня по вересень у лікарні пролікували 48 пацієнтів з підтвердженим коронавірусом.

«31 серпня лікарню таки внесли у перелік. До того ми діяли за алгоритмом: хворих з легким перебігом не госпіталізували, хворих середньої важкості переводили в Ківерцівську лікарню, пацієнтів у важкому стані – у Волинську обласну або Волинську інфекційну лікарню», – ділиться керівник лікарні.

Вдруге відмовили у підписанні пакету через те, що в Любешівській ЦРЛ є лише три апарати штучної вентиляції, а відповідно до вимог мало б бути щонайменше чотири.

Четвертий апарат докупили, але попри це отримали третю відмову. Причина: з’явилась нова вимога – необхідно мати аналізатор газів крові.

Це обладнання також нещодавно придбали. Головний лікар сподівається, що цього разу все вдасться. Завдяки підписаному договору лікарня отримає додаткові кошти, в тому числі на виплату 300 % доплат медикам, які працюють з пацієнтами з коронавірусною інфекцією.

«З моменту оголошення карантину всіх пацієнтів з підозрою на COVID-19 ми госпіталізували в інфекційне відділення. Згодом зрозуміли, що 14 ліжок для цього недостатньо. Тепер госпіталізуємо таких пацієнтів в гінекологічне відділення, яке тимчасово перепрофілювали. Там можна розмістити 21 людину. Поки що необхідності в додаткових площах нема», – розповідає Богдан Іванів.

Планові госпіталізації в Любешівській лікарні можуть заборонити

Через коронавірус у лікарні наполовину зменшилась кількість пацієнтів у стаціонарі.

На початку карантину планова госпіталізація була заборонена. Згодом вона була заборонена у районах з помаранчевим рівнем безпеки.

Зараз Любешівський район у жовтій зоні, тому госпіталізація дозволена. Однак головний лікар планує звертатись до районної комісії з ТЕБ і НС, щоб вона своїм рішенням припинила планову госпіталізацію на певний період.

Богдан Іванів пояснює це тим, що на коронавірус стало хворіти більше медиків, тому ці заходи необхідні ради їх безпеки.

Негативні результати ІФА-тестування, яке проходять пацієнти перед госпіталізацією, не завжди означають, що вони здорові. Є інкубаційний період, коли інфекція в організмі вже є, але ще не почала активної дії й організм не встиг виробити проти неї антитіла.

«В Україні від початку пандемії на коронавірус захворіло понад 18 тисяч медиків, з них більше сотні померло від ускладнень. Такі цифри повинні насторожувати, їх ігнорувати не можна. Навіть при наявності засобів захисту, ніхто не може вберегти працівників від зараження під час роботи», – говорить лікар.

У штаті – перестановки

Медична реформа у Любешівській центральній районній лікарні для працівників проходить відносно безболісно.

Скорочень штату та закриття відділень не було, але відбулися і будуть надалі зміни в організації роботи.

«Цього року я зробив низку перестановок штатних посад, щоб оптимізувати їх і щоб кожна посада була не лише забезпечена фізичною особою, а й була задіяна в 100 % обсязі. Це переважно стосується медсестер», – розповідає головний лікар Богдан Іванів.

У штаті лікарні – 292 посади, але це – понад 300 медиків, оскільки частина з них перебуває у декретній відпустці.

Є невирішені питання, тому що в головного лікаря є намір перекласти окремі функції працівників гінекологічного відділення на працівників пологового.

Це пов’язано з тим, що кількість пологів за останні 10 років скоротилась майже втричі. якщо раніше було понад 600, то минулого року – 240. Фактично роботи стало менше, а кількість медиків – не змінилась.

Щоб уникнути звільнення медсестер гінекологічного відділення, керівник медзакладу запланував перевести їх на роботу в паліативне відділення, яке планує створити до початку нового року.

Зі слів Богдана Іваніва, ці медсестри мають достатньо кваліфікації, щоб працювати з паліативними хворими. Вони володіють навичками, як доглядати за пацієнтами у післяопераційному періоді, яких не мають медсестри загальної підготовки.

Головний лікар планує поодинокі посади лікарів поліклінічного відділення перереєстровувати на інші, бо є потреба в спеціалістах, які будуть надавати не лише консультативну, а й лікувально-діагностичну допомогу.

Для прикладу, лікарні потрібен ще один лікар для проведення ультразвукової діагностики (УЗД). Ці функції може виконувати лікар-кардіолог після того, як пройде спеціалізацію. Це також дозволить розширити діапазон досліджень – проводити ультразвукове обстеження серця та судин.

«У нас є один лікар, який проводить УЗД. Навантаження на нього велике, що призводить до утворення черг до двох тижнів. У невідкладних випадках обстеження проводять без черги, але решта пацієнтів змушені чекати. Не повинна людина чекати два тижні! Вона має отримати послугу того самого або ж наступного дня», – розповідає головний Богдан Іванів.

Головний лікар планує й інші зміни у відділеннях, але каже, що без згоди підлеглих не може переміщувати їх кудись, як фігури на шахівниці.

Читайте також: «100 зі 100». Як спрацювала медреформа у Прилісненській «первинці»

«Відділення на 5 ліжок – це нонсенс»

Любешівська лікарня обслуговує понад 30 тисяч людей. У її структурі – поліклініка, приймальне відділення та вісім відділень стаціонару: дитяче, пологове, гінекологічне, хірургічне, інфекційне, два терапевтичних і відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Цікаво, що терапевтичне відділення № 2 знаходиться за понад 40 кілометрів.

10 років тому, ще до медреформи, у районі було три лікарні – Любешівська центральна районна і дві дільничні – у селах Велика Глуша і Ветли.

У 2012 році Великоглушанську лікарню ліквідували й створили на її місці пункт базування екстреної медичної допомоги.

«Завдяки цьому ми розв'язали два питання: наблизили екстрену допомогу до цієї частини району і ліквідували лікарню, яка не має права на існування. Вона не відповідала вимогам Міністерства охорони здоров’я. Лікарня у Ветлах увійшла до складу районної лікарні як підрозділ. Це – камінь на шиї головного лікаря. Вона забирає серйозний фінансовий ресурс», – каже Богдан Іванів.

З його слів, медична допомога, яку надають у цьому відділенні, не відповідає  рівню центральної районної лікарні. За протоколами, якщо пацієнту треба консультація вузького спеціаліста чи додаткові обстеження, це має відбутись у той же день. У Ветлах це неможливо зробити через віддаленість.

«Якщо людина у важкому стані, вона не наїздиться сюди, а наші фахівці туди теж не можуть поїхати, бо хто це буде оплачувати?» – каже головний лікар.

Додає, що відділення не відповідає вимогам НСЗУ. У договорі зазначено, що всі відділення повинні бути забезпечені цілодобовим лікарським наглядом. Це означає, що там має бути не менше 4,5 штатних одиниць лікарів.

Наразі там є лише один, який працює за сумісництвом на 0,25 ставки. Також є медсестри, санітарка і кухонні працівники. Всі ці люди обслуговують 5 ліжок.

Коли у Ветлах була лікарня, ліжок було 15, але їх скоротили, бо так вимагало законодавство. Існують вимоги, скільки місць у стаціонарі має бути залежно від чисельності населення.

«Відділення на 5 ліжок – це нонсенс. Місцеві проти, щоб його закривали, їм так комфортно, а я не можу його утримувати за кошти Нацслужби. Цей вузол треба розв’язувати. Я можу підрозділ самостійно закрити й запропонувати медикам роботу в лікарні, що й зроблю», – розповідає Богдан Іванів.

Читайте також: Медицина у віддаленому селі. Як реформа вплинула на Ветлівську амбулаторію

У планах – відділення для паліативних пацієнтів

У головного лікаря був намір укласти угоду з НСЗУ ще за двома пакетами, але не склалось з різних причин. Йдеться про паліативну допомогу та цистоскопію.

У першому випадку електронна система Нацслужби здоров’я при реєстрації не пропустила посаду психолога, тому що це не медична категорія посад. Хоча психолог обов’язково має бути в штаті відповідно до вимог «паліативного» пакету.

Згодом стало відомо, що можна було звернутись в НСЗУ і вони вручну зареєстрували б цю посаду. На той час термін подання документів вже закінчився, тож головний лікар сподівається підписати цей пакет на 2021 рік.

«Паліативних хворих ми маємо постійно, але вони лікуються в інших відділеннях – терапевтичному, хірургічному, гінекологічному тощо. Планую створити для таких пацієнтів окреме відділення. Є намічені площі, які відповідають вимогам ДБН. Там необхідне певне оснащення, яке лікарня у змозі придбати. У районі є випускники медичних вишів, які мають відповідну кваліфікацію», – каже лікар Богдан Іванів.

Інший пакет не змогли підписати з двох причин: нема обладнання (відеоцистоскопа) та лікаря-уролога.

Якщо обладнання придбати простіше, то знайти фахівця – важче.

Наступного року в Любешівській ЦРЛ працюватиме людина, яка зараз навчається в інтернатурі.

Урологічну допомогу наразі надають хірурги, але договір з НСЗУ можна підписати лише тоді, коли в штаті є уролог.

Читайте також: Мали б отримати на 37 мільйонів більше. Як проходить реформа у Маневицькій лікарні

Доступність медицини – менш як 50 %

За підписаними пакетами Любешівська ЦРЛ щомісяця отримує 2,2 мільйона гривень. Це стільки ж, як було за медичною субвенцією.

Крім того, медзаклад суттєво підтримує місцева влада. У районній раді навіть розробили програму підтримки лікарні. Цього року на неї виділили більш як чотири мільйони гривень.

За ці кошти придбали обладнання (зокрема, відеогастроскоп та гістероскоп) та засоби для боротьби з коронавірусом: антисептики, дезінфікуючі, медикаменти, лабораторні реактиви тощо.

На думку головного лікаря, щоб медицина розвивалась і була доступнішою, фінансування має бути більшим.

«Медреформа має здорову основу. Якщо держава оплачує послугу, це робить її доступною. Але як держава це робить? На 100 %? Ні. На сьогодні це менше ніж 50 %, тому й доступність наполовину. Не може такого бути. Фінансовий ресурс, якого потребує медреформа, ніхто не може заповнити», – каже головний лікар.

Додає, що зможе оцінити реформу позитивно, якщо коштів на все вистачатиме.

Припускає, що Любешівська ЦРЛ може бути оптимізована у новому Камінь-Каширському районі після завершення адмінреформи.

«Медична реформа – як ескалатор, на який став ногою. Процес іде, зупинити неможливо», – підсумовує Богдан Іванів.






















 

Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Читайте також: Медзаклад відстояли люди. Як у Цуманській районній лікарні відбувається реформа

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024