Культура з поганою репутацією: хто, як і навіщо взявся вирощувати топінамбур на Волині
Коли я садив топінамбур мене питали: «Як ти збираєшся потім то виводити?». А я відповів: «Не для того саджу, щоб виводити, а щоб заробляти!», – розпочинає розмову Артур Крайнєв, з яким знайомимося на Дні поля в Люблинці.
Захід організували, щоб познайомити спільноту з новою, чи то добре забутою культурою, топінамбур, а також відбілити його репутацію.
Близькість до кордону і високий попит у Євросоюзі на продукцію з топінамбура відривають перед волинськими фермерами нові можливості. Ґрунти на півночі області мають більше піску, можуть бути добрими для топінамбура і приносити більше вигоди, ніж вирощування на них картоплі, пшениці чи соняшника.
Першими на Волині посадити на паях рослину, яку звикли вважати надокучливим бур’яном, ризикнуло фермерське господарство «Дворище».
Дві сім’ї – Кошаруків та Крайнєвих – мають поле у Люблинецькій громаді, що під Ковелем. Ця земля для молодих активних людей тривалий час була валізою без ручки: не вистачало вільного часу для традиційних культур. У пошуках рослини, яка не потребує пильного догляду і регулярної праці, дізналися про топінамбур.
Цю культуру садять раз на десять років і потім тільки збирають врожаї. Але не тільки легкість вирощування привабила аграріїв-початківців. Топінамбур – це безвідходне високо маржинальне виробництво. Продається усе: від квітки до кореня. Плоди схожі на картоплю, а бадилля структурою нагадую дерев’яну тріску, тільки з кращою тепловіддачею.
Але щоб на топінамбурі справді заробити, потрібен ринок, тобто певний вал продукції. Самотужки ринку не створиш. Цю проблему взялися вирішувати фермери з Прикарпаття Василі Стеф'юки: батько і син. Вони розбудовують власну мережу господарів: безкоштовно дають насіннєвий матеріал спробувати під гарантії викупити врожай.
Родина 8 років захопилася топінамбуром і з того часу збудували своєрідний кластер, неформальне об’єднання 15 дрібних аграріїв, які разом можуть запропонувати ринку бульби і бадилля.
Є в Україні і переробка: підприємство в Одеській області сублімує бульби топінамбура для фармації і успішно продає в ЄС. Попит шалений: постійно бракує сировини для роботи на повну потужність.
«Всього по Україні є 250 гектарів топінамбура. А для ринку потрібно хоч 500 га. Ми будемо одні з перших в Україні, якщо цю тему розвинемо. Топінамбур – це ще одна перспективна культура, якою можна зайнятися», – поінформував Юрій Горбенко, директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА.
Така кооперація заради ліквідного продукту дає можливість існувати всім: маленькому фермеру, переробнику, експортеру.
Фермери Стефюки вже 8 років займаються топінамбуром. Але Василь Стефюк-старший вперше спробував вирощувати топінамбур ще в молодості.
«Коли мені було 22, у мене померла бабуся, і від неї залишився город. Я засадив його топінамбуром, дав добрив та й забув. Повертаюся, а брат дзвонить: приїжджай і рубай свою культуру! Вимахав ліс на 4 метри висоти!», – пригадує пан Василь.
Що робити з тим бадиллям чоловік тоді не знав. Бо ніхто не задумувався про біопаливо. А топінамбур якраз – крута енергетична рослина, яку активно використовують в країнах Євросоюзу.
Читайте більше у колонці: Паливо з топінамбура
«Кон’юнктура на ринку енергоносіїв змінилася і я згадав про цю культуру через багато років. Всі ці культури цікаві, розвиваються в усьому світі. Але результати приносять на четвертий рік. У нас в Україні таких довгих коштів і такого терпіння у людей нема. А конкурентна перевага топінамбура у тому, що він невибагливий, росте на будь-яких ґрунтах і широтах і ефект дає вже у перший рік», – пояснює підприємець.
У попередні сезони фермери продавали паливні гранули з топінамбура в країни Євросоюзу, але зараз стрімко розвивається внутрішній ринок, тож збувають все вдома.
«Якщо ви виростили, продали нижню частину, а верхню згранулювали і спалили, то вам взимку опалення буде коштувати нуль. Я вважаю що при таких цінах на енергоносії це чудово. Будь-який газовий котел переобладнати без змін на інший вид палива», – пояснює Василь Стеф'юк вигоди топінамбура для домогосподарств.
Волинянин Сергій Кошарук, захопився культурою з подачі Стеф'юка, і як експерт з енергоефективності, Сергій Дмитрович бачить перспективу використання такого біопалива у громадах. Він переконаний, що вирощування топінамбура у громадах здешевить життя у них.
«Місцеві фермери можуть вирощувати топінамбур, продавати біомасу у котельні громад. І ми отримуємо одним махом чимало ефектів. І люди в селах не просто самозайняті, а можуть пристойно заробляти і громади економлять на енергоносіях і бюджетні гроші лишаються на місці. Ще один ефект, який дає топінамбур – кліматичний. Гектар топінамбура споживає у два рази більше CO2 ніж гектар дорослого лісу», – пояснює Сергій Кошарук.
Читайте також: Топінамбур – кліматичний чемпіон
Щоб перевірити всі ефекти від культури сам з партнерами посадили по гектару, а для прикарпатських фермерів віддали ще 15 гектарів свого поля у користування, за умов, що партнери самі зберуть врожай.
Бульби топінамбура готові забирати одесити на перероблення. Компанія LEDOVA у місті Чорноморськ Одеської області топінамбур сублімує (висушування овочів, фруктів, ягід при низьких температурах) і продає сировину для фармацевтичної галузі у Польщу. На основі порошку топінамбура виготовляють різноманітні біодобавки.
А от верхню частину топінамбура волинські фермери хочуть збувати на місці: квіти заготовлятимуть для трав’яного чаю в місцеву мережу ресторанів, а стовбури хоче закуповувати Ковельська міська рада і спалювати у котельнях. Цей намір підтвердив Ігор Чайка мер Ковеля – другого міста на Волині за площею і кількістю населення – під час дня поля у жовтні.
Але щоб місто могло розраховувати на якусь серйозну частку пелетів з топінамбура, могло збудувати переробку, потрібно, щоб фермери з сіл, які входять в Ковельську громаду, засадили більше площ цією культурою.
«В Україні близько трьох мільйонів сільгосп земель, які малопродуктивні чи не задіяні, і ними треба грамотно управляти. Щоб земля працювала, цю землю потрібно покращувати, як добрі господарі. І такі культури як топінамбур допоможуть нам відновити ґрунт», – не припиняє перераховувати Сергій Кошарук.
Читайте також: Гній і Закон: що потрібно українським ґрунтам
Підприємці радять розраховувати тисячу доларів інвестицій на гектар, а прогнозований дохід з одного га близько трьох тисяч доларів.