Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Взуття на площах міст – символ жінок, які постраждали внаслідок домашнього насилля.
Взуття на площах міст – символ жінок, які постраждали внаслідок домашнього насилля.

На Волині побільшало домашнього насильства: куди сховатися та як захистити себе

16:30 28.11.2020
2347

За 9 місяців 2020 року в Україні зафіксували понад 150 тисяч звернень до правоохоронців щодо домашнього насильства. Як протидіяти кривдникам та куди звертатися потерпілим за допомогою? Що варто змінювати на всіх рівнях влади, аби врешті в Україні ті, хто потерпає від домашнього насильства, отримували належну допомогу, почували себе у безпеці й не боялися розпочинати життя без болю.

Про це міркували під час «круглого столу» онлайн, що відбувся в межах Міжнародної акції «16 днів проти насильства», яка розпочалася 25 листопада – у день, який ООН визначила днем за ліквідацію насильства проти жінок.

Цим заходом стартував на Волині XVII Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Круглий стіл організували Волинський прес-клуб і Кафедра політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Чоловіки мають зробити більше

Як наголосила завідувачка Кафедра політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова «Гендерного центру Волині» Оксана Ярош, коли потерпілі від домашнього насильства потребують допомоги, то здебільшого вони шукають контакти громадських організацій.

«Це свідчить про те, що розуміння розв’язання питань насильства на рівні держави чи органів місцевого самоврядування немає», – зауважила пані Оксана

Вона також додала, що цьогорічна кампанія «16 днів проти насильства щодо жінок» передбачає залучення чоловіків як союзників для запобігання насильству.

Національний демократичний інститут ініціював кампанію #MenMustDoMore (#ЧоловікиМаютьЗробитиБільше), яка покликана припинити насильство щодо жінок та дівчат, стати кроком до розширення можливостей жінок та впровадження гендерної рівності.

У справах про насильство спрацьовує людський фактор

Юрист, національний експерт і тренер із запобігання та протидії домашньому та гендернозумовленому насильству, голова громадської організації «Велес» Віктор Вальчук зазначив, що, передусім, в Україні слід вирішити чимало питань, які стосуються захисту прав потерпілих.

Зокрема, за його словами, при викликах поліція дуже часто фіксує як постраждалу лише жінку. Хоча, згідно із законодавством, діти, які стали свідками насильства, теж вважаються потерпілими.

Експерт наголосив, що алгоритм дій у ситуації, коли вчиняється домашнє насильство, доволі складний. Тому потрібно посилювати інформаційну роботу, аби жінки могли чітко розуміти, що їм робити, щоб захистити себе та своїх дітей.

Віктор Вальчук зауважив, що кінцева інстанція, яка притягує кривдників до відповідальності, – суди. Але насамперед потерпілій слід звертатися у поліцію. Вона може зробити це, прийшовши особисто до найближчого відділення.

Оперативний черговий зобов’язаний прийняти заяву від потерпілої і видати відповідний талон-повідомлення або через технічні засоби забезпечити надсилання смс-повідомлення, що заява зареєстрована, чи повідомити про це електронним листом. Юрист наполягає, що реєстрації заяви необхідно дочекатися у відділку.

«На жаль, мені відомі випадки, коли в таких ситуаціях заяву не приймали, а радили кидати в скриньку скарг і пропозицій. Та цього категорично робити не можна, адже тоді заяву розглядатимуть, згідно із законом про звернення громадян, тобто 30 календарних днів. А її мають розглянути невідкладно», – зазначив експерт.

Непоодинокі випадки, коли правоохоронці, прибувши на виклик за повідомленням про вчинення насильства, проявляють, так звану, чоловічу солідарність щодо кривдника і займають його сторону. У таких ситуаціях Віктор Вальчук радить потерпілій знову телефонувати «102» і залишати скаргу на бездіяльність поліції.

Віднедавна в Україні почала діяти норма термінового заборонного припису щодо кривдника терміном на 10 днів. Це означає, що йому заборонено комунікувати з потерпілою в будь-який спосіб і він повинен залишити місце їх спільного проживання на цей період.

У Луцьку працює спецгрупа з протидії насильству

Начальник відділу управління превентивної діяльності Головного управління поліції у Волинській області Валерій Чоботан повідомив, що сьогодні на обліку перебуває 2 552 особи, які вчинили насильство: із них 2 111 осіб – це чоловіки, 139 – жінки та дві особи до 18 років. У 2020-му на облік поставлено 1888 кривдників. Порушено 25 кримінальних справ.

Валерій Чоботан додав, що у період карантину кількість звернень щодо вчинення насильства зросла. Їх зафіксовано вже 1991, тоді як торік за аналогічний період цей показник становив 1380. У тому році було винесено 143 термінових заборонних приписи, у цьому – вже 741.

З 19 вересня у Луцьку почала працювати група з протидії домашнього насильства «Поліна». Це – спеціальний наряд полісменів, до складу якого входять два працівники. Вони мають окреме авто, облаштовані робочі місця.

«Поліна» приїздить за 10-15 хвилин після виклику. Якщо група зайнята, то їдуть патрульні», – пояснив Валерій Чоботан.

Саме працівники «Поліни» можуть винести терміновий заборонний припис безпосередньо у місці вчинення насильства, у сільській місцевості – нові поліцейські громади («шерифи»). Патрульні такої компетенції не мають.

Діти-свідки насильства стають вразливими

За словами начальниці сектору ювенальної превенції Головного управління поліції у Волинській області Інни Остапович, із початку року за скоєння домашнього насильства до адміністративної відповідальності притягнули 10 підлітків, за невиконання батьківських обов’язків – 544 особи. Виявили шість фактів злісного невиконання батьківських обов’язків та 38 батьків, які здійснювали насильство щодо дітей..

«Діти з сімей, де є насильство, стають вразливою категорією. Їх потрібно ставити на облік, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Вони можуть піддаватися булінгу, самі його чинити, можуть бути втягнуті у проституцію, жебракувати, здійснювати злочини. Тому, з’ясовуючи стосунки між собою, батьки повинні в першу чергу думати про дітей, про їхнє психологічне здоров’я», – наголосила Інна Остапович.

Керівниця відділу сім‘ї та молоді департаменту сім‘ї, молоді та спорту Луцької міської ради Зарина Дацик розповіла, що департамент є також одним із суб’єктів взаємодії у боротьбі та протидії домашньому насильству.

«За 9 місяців 2020 року до нас надійшло з поліції 659 звернень щодо вчинення насильства. З них 547 – від жінок, 27 – від дітей та 85 – від чоловіків», – повідомила фахівчиня.

На її думку, у цій тематиці варто посилити інформаційну роботу, створювати соціальну рекламу на телебаченні, буклети, прийняти регіональну програму щодо боротьби та протидії домашнього насильства. Окрім того, слід почати працювати і з самими кривдниками.

«За місяців роботи у департаменті консультувала сім жінок, які потерпіли від насильства і зверталися до нас. Однак, жодна з них не написала заяву у поліцію», – додала пані Зарина.

Де сховатися від кривдника?

На Волині є лише один центр соціально-психологічної допомоги, де упродовж 90 днів (у виняткових випадках 180) можуть перебувати потерпілі від насильства жінки з дітьми. Знаходиться він у Луцьку. Адресу не розголошують, аби кривдники не могли його знайти.

Розрахований заклад загалом на 30 місць: 15 – для тих, хто постраждали від насильства (з 1 січня 2020 року на базі центру функціонує притулок для таких осіб) та ще 15 – для тих, хто опинилися у складних життєвих обставинах. І, звичайно ж, їх недостатньо. Окрім того, приміщення центру далеко не в найкращому стані.

Працівниця Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Тетяна Склезь наголошує, що вони працюють цілодобово. Потрапити у центр можна за скеруванням поліції, профільних управлінь органів місцевого самоврядування. Для влаштування обов’язкова наявність медичної довідки.

У закладі з постраждалими працюють психолог, соціальний педагог, є можливість отримати юридичну допомогу. Всі послуги безкоштовні. Але у більшості випадків три місяці – це лише тимчасове розв'язання проблеми.

З травня в Україні за підтримки Фонду народонаселення ПРООН почали створювати кімнати кризового реагування для осіб, котрі постраждали від насильства в сім’ї. Є намір відкрити такі кімнати й у Луцьку.

За результатами круглого столу до органів влади скерують звернення щодо ситуації з приміщенням Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги та посилення роботи у напрямку протидії домашньому та гендернозумовленому насильству у Луцьку й Волинській області.

Отримати допомогу постраждалим жінкам можна за телефоном «гарячої лінії» Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги – 050 670 99 54.

Безкоштовну юридичну підтримку надають у Луцькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Яровиця, 18), (0332) 77-07-17.

Коментарі
Загрузка...
23 січня
Сьогодні
Вчора
21.01.2021
20.01.2021
19.01.2021
18.01.2021