Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Чому можуть позбавити батьківських прав

11:25 27.09.2019
198

За українським законодавством добровільна відмова від батьківських прав неможлива.

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Батьки зобов’язані виховувати дітей, захищати їхні права та інтереси, турбуватися про їхнє здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток. Про це повідомляє Гощанська селищна рада.

На жаль, не всі батьки дотримуються норм законодавства та норм моралі і свідомо не бажають піклуватися про своїх рідних дітей, лишаючи їх самих. Тому сьогодні в Україні існує процедура позбавлення таких осіб батьківських прав. Законодавством України, зокрема ч. 1 ст. 164 СК, встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення матері або батька дитини батьківських прав. А саме:

  • залишення без поважної причини дитини в пологовому будинку або іншій установі охорони здоров’я та відсутність відносно неї батьківського піклування протягом шести місяців;
  • ухилення від виховання дітей (свідома і навмисна відсутність турботи, ігнорування потреб дитини та інше);
  • хронічний алкоголізм або наркотична залежність (необхідна наявність відповідних медичних висновків);
  • експлуатація дитини, в тому числі примушування до жебракування та бродяжництва;
  • засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини;
  • жорстоке поводження з дітьми (приниження, фізичне або психічне насильство тощо).

Порядок позбавлення батьківських прав передбачає виключно судову процедуру, за обов’язкової участі органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України). Відкриття судового провадження відбувається на підставі позовної заяви. Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються в порядку позовного провадження, через що їх підсудність визначається відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України. Тобто позов подається за місцем проживання відповідача. При цьому, якщо в позовних вимогах, крім позбавлення батьківських прав, заявлено вимогу про стягнення аліментів дитини, позов може подаватися за вибором позивача згідно ч. 1 ст. 110 ЦПК.

Стаття 165 СКУ називає обмежене коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Цей перелік включає в себе одного з батьків, опікуна, піклувальника, особу, в сім’ї якої проживають діти, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому знаходиться малюк, орган опіки та піклування, прокурора, а також саму дитину, яка досягла 14 років.

Результатом вступу в законну силу рішення суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною. Йдеться про ті права, які належать батькам і реалізуються ними до досягнення дітьми повноліття. Згідно ст. 166 Сімейного кодексу, особи позбавлені батьківських прав:

  • втрачають право на виховання дітей;
  • втрачають немайнові права щодо дітей;
  • перестають бути представниками дитини;
  • втрачають права на пільги і державну допомогу;
  • не можуть бути усиновлювачами та опікунами;
  • не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності.

Однак, батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років (ч. 2 ст. 166 СК). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу України).

Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням. Крім того, відповідно до ст. 1261 ЦК, діти залишаються спадкоємцями першої черги.

Щодо добровільної відмови від дитини, то в Україні така відмова неможлива — це заборонено статтею 155 Сімейного кодексу. Якщо чоловік не є біологічним батьком, застосовується процедура оскарження батьківства. Найважливішим доказом наявності або відсутності спорідненості є генетична експертиза — аналіз ДНК. Якщо її результати спростовують спорідненість, суд має право зобов’язати РАЦС виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини.

Загрузка...
Коментарі
21 жовтня
Сьогодні
Вчора
19.10.2019
18.10.2019
17.10.2019
16.10.2019
15.10.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин