Любешів: у пам’ятці XVІІІ століття планують облаштувати музей

Символ Любешева – «В’їзна брама садиби», нині в занедбаному стані, проте з’явилася надія, що історичну споруду все ж таки приведуть у належний вигляд.

В’їзна брама садиби – єдиний вцілілий елемент палацового ансамблю, побудованого польськими магнатами в Любешеві у XVIII столітті, якщо не рахувати парку, розташованого поряд. У 90-их роках, уже ХХ століття, у її будівлі збиралися облаштувати краєзнавчий музей, знайшлися на це і певні кошти, проте їх вистачило, аби лишень відремонтувати дах. І на цьому справа зупинилася.

Відтоді брама стоїть пусткою, і хоча вона визнана пам'яткою архітектури національного значення, має охоронний номер, а її зображення було навіть на гербі колишнього Любешівського району, це аж ніяк не зберігає історичний об’єкт від руйнування та перетворення на сміттєзвалище. 

Нещодавно прокурори в суді домоглися передати цю пам'ятку у власність громади селища. Передували тому запити до Любешівської селищної ради.

Як розповів селищний голова Олег Кух, процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна розпочали ще у 2021 році.

«До Любешівської селищної ради надходили запити від Камінь-Каширської окружної прокуратури щодо стану використання та збереження пам'ятки архітектури «В'їзна брама садиби ХVІІІ століття». Оскільки від 9 серпня 2021 року селищною радою була розпочала процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна – будівлі «В'їзна брама», з метою виготовлення правовстановлюючих документів на пам'ятку архітектури, окружна прокуратура звернулась з пропозицією представництва в суді інтересів Любешівської селищної ради за вказаним фактом», – коментує голова Любешівської селищної ради Олег Кух.

Нагадаємо, 25 липня 2021 року Любешів відвідала Волинська експедиція. Учасники групи зауважили, що будівля пам'ятки архітектури була досить занедбана. 

Таку ж картину можна побачити й у 2023 році – всередині лежить сміття.

Олег Кух нарікає на відсутність фінансування для впорядкування пам'ятки.

«На цей об'єкт, власником якого до недавного часу була держава, не виділялися кошти для збереження, реставрації чи реконструкції. Він перебуває на обліку під охоронним номером 1037/0 як пам'ятка національного значення.  Згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведення будь-яких капітальних робіт, розбір конструкцій, втручання в конструкційні елементи будівлі неможливе без попереднього виготовлення науково-проєктної документації, яка має бути погоджена органом охорони культурної спадщини та отримання відповідного дозволу на проведення таких робіт», – каже селищний голова.

Також він запевняє, що комунальні служби Любешівської селищної ради постійно проводять поточне утримання прилеглої території, вивозять сміття, вирубують чагарники.

«Однак проведення комплексного благоустрою також потребує археологічного дослідження та спеціального письмового дозволу органу охорони», – пояснює селищний голова.

Олег Кух розповів, що рішенням Любешівського районного суду від 4 липня передано в комунальну власність Любешівської селищної ради двоповерхову будівлю «В'їзної брами садиби». Тому селищна рада порушила питання щодо занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 

«Нині розробляється генеральний план селища Любешів, у складі якого є історико-архітектурний опорний план, що визначає межі земельних ділянок та охоронні зони пам'яток культури. Ця документація є складовою наукового проєкту з реставрації В'їзної брами та забезпечить виконання вимог чинного законодавства України для отримання усіх відповідних дозволів на проведення будь-яких робіт. По цій будівлі завершене виготовлення документації з метою музеєфікації споруди, тобто для розміщення в ній комунального музею», – розповідає Олег Кух.

      Довідково: В'їзна брама садиби – пам'ятка архітектури національного значення. Побудована в другій половині XVIII століття, належить до давніх пам'яток волинського бароко.

Брама була лише частиною цілого палацового комплексу, до залишків якого прилягає великий парк. Садиба протягом XVIII століття належала шляхтичам із родів Вишневецьких, Замойських і Мнішеків. 1754 року її придбав Ян Антоній Чарнецький (1700-1774).

Рід Чарнецьких завершив розбудову палацового комплексу, що включав в'їзну браму, та володів ним до Другої світової війни. 

      Читайте також: Історія Любешева від студентів технічного коледжу