Дружина воїна з Бірок створює покривала, кошики та інші вироби
-
-
>
-
>
-
>
1839
Рукоділля для сільської майстрині лише в задоволення.
Яна Федько почала займатися рукоділлям, коли у неї народилася перша дитина. Для свого первістка вона спробувала самотужки пошити метелик-краватку. Потім пошила такий комплект для чоловіка. А далі творча фантазія накрила жінку з головою, і вона почала створювати декоративні кошички, пледи, букети з цукерок та інший декор. Про це пише Нове життя.
«Усе починається з того, що насамперед треба щось собі, а купувати дорого. Тому я шукаю матеріал і сама роблю», – розповідає Яна.
Коли для себе все готово, жінка ділиться виробами в інтернеті. Так бірківчани знають, до кого звертатися, якщо потрібна в дім якась прикраса.
Щоразу вона пробує щось нове. Коли на Великдень потрібен був новий кошик, вона вирішила теж спробувати задекорувати його. Замовила необхідний матеріал – і прекрасна річ готова.
В селі Яниного чоловіка на Закарпатті є виробництво таких кошиків, але навіть там замовляли їх із Волині, тобто в бірківчанки. Своїми виробами жінка охоче ділиться з рідними та знайомими. Кошики купують люди для себе чи для якихось урочистих свят.
Для неї така робота – лише в задоволення. Та й рідні молодої жінки часто кажуть, що вона занижує вартість і майже нічого на цьому не заробляє.
«Мені просто шкода людських грошей. Хоча самі гроші – це просто папірці. Було б краще, якби мені платили за матеріал, а за роботу кошти віддавали на армію», – зазначає майстриня.
Для Яни Федько така позиція особливо важлива, адже її чоловік захищає Україну від початку Великої війни.
«Він так вирішив ще в перший день повномасштабного вторгнення Росії. Хоча був на той момент із поломаною рукою. Зняв сам гіпс і пішов воювати», – каже жінка.
Рішення чоловіка вона поважає. А він – підтримує її захоплення і вже давно звик до невеличкого творчого хаосу у своєму домі. Тим паче, що старший синочок схожий на маму і теж полюбляє самотужки щось створювати та фантазувати.
Поки коханого немає вдома, Яні доводиться займатися вихованням двох синів. Хоч материнство її надихає на створення нових речей, та часу на це не вистачає.
«Коли чоловік вдома, у відпустці, то хочеться щось зробити, бо очі ж бачать, робити то хочеться. Щось м’якеньке, щось тепленьке для діток», – сміється бірківчанка.
Бо ж у неї в пріоритеті – діти і їхній добробут. Для них, своїх двох синочків, жінка справді готова прикрасити цілий світ, щоб вони хоча би трохи відірвалися від сумної реальності. А з підтримкою чоловіка і рідних, вона впевнена, їй це вдасться.
Читайте також: Люб’язь: місцеві школярі змайстрували незвичайну лампу
