Від осередку капуцинів до парафіяльного костелу: як склалася доля пам`ятки архітектури в Любешеві
262 роки тому луцький єпископ освятив наріжний камінь під будівлю костелу та монастиря ордену капуцинів у Любешеві.
Луцький єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівлю костелу та монастиря ордену капуцинів у Любешові, – про це на сторінках газети Волинь Нова пише Тарас Степанюк.
Пожертву на їх спорудження надав брацлавський каштелян, військовий, політик, наближений до роду Радзивіллів, Ян Чернецький з дружиною Феліціаною.
Він став власником містечка 1756-го і вирішив надати фундуш на осередок ордену капуцинів. Того ж року 5 травня братчики прибули в Любешів. А 15 серпня луцький єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівлю костелу та кляштору.
Відомо, що Чернецький провів у Любешеві 1768 рік, затим виїхав до Ґданська. Там магнат тішився реноме політичного оракула і не переймався тим, що конфедерати (об’єднання польської шляхти та духовенства проти короля Станіслава Понятовського, який був протеже російської цариці Катерини ІІ) сплюндрували Любешів та скривдили його сина.
У 1773-му 73-літній пан Ян повернувся на Полісся, де й помер. Фундатора костелу та кляштору поховали у храмі. А вже наступного року будівництво призупинили.
Завершили комплекс капуцинів лише у 1786-му. Тоді ж єпископ Ян Каховський освятив храм Святого Франциска, а за два роки затвердили монастир.
Через 31 рік осередок згорів, і капуцини покинули Любешів. А в 1829-му монахи повернулися і почали відбудову. Та невдовзі, після першого польського повстання, царський уряд ліквідував монастир.
Рештки будівлі капуцинам повернули лише у 1926 році. У вересні 1935-го єпископ Миколай Чернецький освятив відновлений костел, у ньому запрацювала семінарія. З приходом совєтів капуцини залишили містечко. Костел закрили, а пізніше перетворили на спортклуб, затим віддали під райвідділ міліції та суд.
Католикам храм віддали в 1992 році.
Нині колишній кляштор отримав назву парафіяльного костелу Святих Кирила і Мефодія та є пам’яткою архітектури.
Читайте також: Головні любешівські храми на ретросвітлинах часів польської окупації