Музей повинен бути живим організмом і жити сьогоденням
-
-
>
-
>
-
>
1690
Як у Любешеві створювали музей та про проблеми, які виникли після створення, – розповідь із перших вуст.
Улітку 2018 року на Любешівщині створено Любешівське районне відділення Українського фонду культури. Десять років знадобилося, як розповідає голова Волинського обласного відділення УФК Геннадій Сарапін, щоб об’єднати в один колектив однодумців з культури та краєзнавства, але різними за політичними поглядами задля головної мети – створення музею в Любешеві.
Уже на зборах надали незвичну як для такої установи назву: «Любешівський громадський музей минулого та сучасного». А розміркували просто: хоч у музеї і має зберігатися дух старовини, проте він повинен бути живим організмом і жити сьогоденням. Головою Любешівського відділення УФК обрали народного майстра (різьбяр по дереву) Валентина Поліщука.
Звертаючись із пропозицією створення краєзнавчого музею в різні часи і в різні інстанції, розголошуючи цю інформацію майже по всій Україні, Геннадій Сарапін наголошував, що увага має бути прикута до віддалених районів і селищ у сфері культури та краєзнавства не менша, ніж до великих міст. Звернення у Волинську обласну раду, в облдержадміністрацію нагадували чиновникам про таку необхідність і показовим було створення музею Любешеві.
На установчі збори прийшли відомі не тільки в селищі, але й поза межами України активісти: Петро Кравчук, який багато років мріяв про такий музей, щось доводив місцевим чиновникам, але марно, і згодом став песимістом саме що до музею; Іван Парфенюк, Степан Оласюк, Василь Олійник, Василь Корець… Говорили, що багато любешівчан підтримують створення музею і що з ними потрібно знайомитися. На те і постановили створити музей, а директором його обрали Геннадія Сарапіна – як ознаку незворотності музейної ідеї, заступницею на громадських засадах – Ніну Літвінчук.
На зустрічі із селищним головою Олегом Кухом домовилися про розташування музею в келіях колишнього монастиря піарів. Приміщення було захаращене, тож із групою ентузіастів на чолі з невтомним Валентином Поліщуком навели там порядок. Славно тоді попрацювали любешівці Валерій Денисюк, Федір Комзюк, Василь Нестерук. Завезли деякі меблі, а головне, надійшли вже перші музейні експонати, розпочалася паспортизація предметів, що мають культурне та історичне значення.
Саме приміщення, на жаль, потребує ремонту. Наразі нам пообіцяв директор ДП «Любешівське ЛМГ» Віталій Котеленець встановити нові двері, а та директор ДП «Любешівагроліс» Віктор Симонович – відремонтувати підлогу в келіях. Потребують негайного ремонту і стіни.
Насамкінець зазначу, що ніяких реставраційних робіт у приміщенні проводити не потрібно, лише ремонтні, оскільки все збереглося дуже добре.
Ніна ЛІТВІНЧУК,заступниця директора музею.
