Зміни клімату: природа останніми роками стала непередбачуваною

За даними Служби з питань зміни клімату Коперника, нинішня зима була найтеплішою в Європі за всю історію кліматичних спостережень (тобто з 1855 року). Крім того, вона виявилася на 1,4 градуса теплішою, ніж зима 2015–2016 років, якій належав попередній температурний рекорд. Середня температура повітря цієї зими була на 3,4 градуса вища в порівнянні з середньою температурою зим 1981–2010 років.

А в Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського (Київ) повідомили, що вперше за 140 років спостережень за погодою в Києві за всю календарну зиму метеорологічна зима до столиці так і не завітала. Адже стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 градусів у бік мінусових значень протягом календарної зими 2019–2020 років так і не відбулося. Упродовж усіх трьох зимових місяців середня температура була плюсовою, а загалом вона за грудень-лютий становила плюс 2 градуси. Кліматологи обсерваторії також наголосили, що вперше не було і температури повітря нижче -10 градусів. Це наслідки глобального потепління, темпи якого, на жаль, пришвидшуються.

Не стала винятком і Волинь. Зими фактично не було. Адже навіть річки за всю зиму не вкривалися льодом. А як вони могли заледеніти, якщо середня температура повітря зимових місяців у Луцьку становила +1,8 градуса, що майже на 5,6 градуса більше від норми?! А найбільший мороз був 7,5 градуса. І то лишень одного дня – 9 лютого. Такого ще ніколи не було, щоб узимку температура повітря в наших краях не опускалася до 10 градусів морозу! Так і хочеться іронізувати: ну геть розлінилася зима! А, можливо, розумничка-зима спасала бідних українців від захмарних цін знахабнілих газових магнатів на природний газ? Адже, вважають деякі науковці, наша рідна планета Земля – то живий організм!

Для порівняння нагадаю, що в місті Володимирі-Волинському 11 лютого 1929 року зафіксували найнижчу температуру повітря на території області: 38,9 градуса морозу! Наступним найхолоднішим днем було 12 січня 1950 року: тоді о 7 годині ранку в Любешеві зафіксували 37,2 градуса морозу. А останній 30-градусний мороз на Волині зафіксували 8 січня 1987 року.

Тепер знову повернімося до нинішніх погодних аномалій. У жодній українській казці, напевно, немає згадки, щоб надворі квіти цвіли усю зиму! А ось сині примули в Любешеві (і не тільки!) цієї зими цвіли! Та так яскраво! І продовжують цвісти досі! Дивина, та й годі! Адже такого навіть казкарі не могли уявити! А й справді: природа – це казка!

А яка зима без снігу, завірюх та звичайних бурульок на дахах? Так-от, перший сніг минулої зими випав вчасно: у Любешеві, приміром, він вранці 3 грудня зробив генеральне прибирання, вибіливши все навкруги. Та через день від снігу і сліду не залишилося. Не було снігу і на Новий рік. Загалом же, за даними метеорологів, за зимові місяці в Луцьку був 21 день зі сніговим покривом. Максимальна висота його досягала тільки 4 сантиметри (і то лише один день, 29 грудня). А стійкого снігового покриву не було взагалі. Сніг випадав і того ж дня або наступного розтавав. Найбільший період снігового покриву в Луцьку становив лише 6 днів (протягом 5–10 січня).

Не знаю, як у Луцьку, а в Любешеві зимою й завірюх фактично не було. Лише 22 березня невеликий вітерець трохи покрутився у прощальному зимовому танку зі сніжинками. Не бачили ми і бурульок. Ось така була аномальна зима!

І ще такий цікавий факт. Протягом найтеплішого минулого 2019 року в Луцьку було зафіксовано 24 рекордно теплих днів. Із них чотири у грудні. А всього за зиму таких рекордно теплих днів було аж шість (ще по одному добавилося у січні та лютому). Не встояв навіть температурний рекорд 70-річної давнини: 16 грудня повітря в обласному центрі прогрілося до 9,5 градуса тепла, що на 1,5 градуса вище попереднього максимального значення температури для цього дня, зафіксованого у 1950 році.

Природа і справді останніми роками стала якоюсь непередбачуваною! Адже за логікою, після найтеплішого в Європі 2019 року, а за ним і найтеплішої зими – накопиченого тепла мало б вистачити, щоб такою ж теплою була і весна. Я чекав, що природа встановить ще один рекорд – цієї весни найраніше зацвітуть сади. І до цього насправді йшло, бо з кожним днем за теплої сонячної погоди помітно пробуджувалися квіткові бруньки персиків та абрикосів, а форзиція та айва японська (хеномелес) мали зацвісти з дня на день. Та запізнілі прощальні поцілунки зими (зі снігом та нічними заморозками) пригальмували можливий рекордно ранній квітковий прихід весни.

Неймовірно, але весняні морози (а точніше нічні заморозки наприкінці березня) на півночі Волинської області виявилися навіть більшими від найбільших холодів, які фіксувалися взимку! Адже вранці 23 березня у Любешеві місцева метеостанція зареєструвала 7,3 градуса морозу. А найбільший мороз у Любешеві протягом усієї минулої зими становив лише 6,7 градуса (зафіксований 7 лютого).

Нагадаю, що сади на Волині найраніше зацвітали у 1990 році. Тоді, приміром, у Любешеві абрикоси почали цвісти 24 березня, сливи – 26 березня, груші – 5 квітня, вишні – 14 квітня, яблуні – 18 квітня. І цей природний рекорд тримається ось уже 30 років. Як бачимо, навіть цьогоріч, після найтеплішої зими, він не буде побитий. Це й добре, бо зменшується ризик пошкодження квіткових бруньок нічними заморозками.

Було б дуже добре, якби у природі все відбувалося вчасно. Тобто, щоб улітку було літо, а взимку – справжня зима. Та в природи не буває поганої погоди. Природа діє за своїми глобальними законами.

Петро КРАВЧУК