Пожежна самодіяльність: як найбільша громада Волині дбає про безпеку

Один із викликів, що постали перед громадами, – ефективний захист периферійних територій від стихій та надзвичайних ситуацій.

До реформи децентралізації при деяких сільрадах були пожежні станції, але мало хто насправді міг собі дозволити стабільно фінансувати персонал з автопарком і професійним обладнанням. Нині гроші на місцях з’явилися, але їх все одно не настільки багато, щоб мати мініаналог Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Однак, питання безпеки залишається гострим. Волинські ОТГ одними з перших в Україні взялися за напрацювання абсолютно нової практики. Йдеться про залучення волонтерів у рятувальні дружини за польським зразком.

Цьогоріч 15 волинських громад разом з 32 гмінами у Польщі взяли участь у проєкті «Зміцнення потенціалу добровільних пожежно-рятувальних підрозділів в порятунку постраждалих від нещасних випадків на дорогах Люблінського воєводства і Волинської області», що фінансується в рамках Програми Транскордонного співробітництва Польща-Україна-Білорусь 2014-2020.

Під час проєкту в українських громадах створили добровольчі пожежні загони.

«Досвід волинян будуть використовувати для нових громад по всій Україні. В основі такої практики закладена філософія європейців, що зміни мають починатися з себе, тому люди охоче волонтерять», – розповіла директорка Агенції розвитку євро регіону «Буг» Ірина Ітані, яка є однією з координаторів проєкту.

Важливо, що рятувальники-аматори чітко координуються з рятувальниками-професіоналами.

«Виникла аварійна ситуація на дорозі. Навчені добровольці виїхали допомогти, можливо, доведеться розрізати автомобіль. Але де гарантія, що врятована людина не стане потім їх звинувачувати у нівеченні свого майна? Тому з кожною громадою ми напрацювали Положення, яке регламентує діяльність добровольчих загонів», – розповіла Ірина Ітані.  

Район.in.ua дізнавався як організовує цю роботу найбільша громада Волинської області – Любешівська. Майже 30 тисяч населення у 37 селах роблять громаду самодостатньою фінансово, але вразливою в інших питаннях, зокрема і забезпеченні допомоги при пожежі чи ДТП.

Тому після першого року існування ОТГ створили Центр безпеки громадян Любешівської селищної ради. Завдяки участі у міжнародному проєкті цю комунальну установу підкріплюють ще й пожежники-добровольці.

Любешівська ОТГ має площу 11 тисяч гектарів у Поліській природній зоні.Тож пильнувати тут треба насамперед від пожеж в екосистемах, адже ліси і торфовища останнім часом перебувають у зоні ризику через високі класи небезпеки через посуху.

Читайте також: Всевидяче око: як на Волині стережуть ліси від пожеж і браконьєрів

Прикордонна і віддалена громада також потребує уваги до безпеки на дорогах, адже допомога потерпілим часто не може прибути вчасно. Тому пріоритетним завданням Центру безпеки є порятунок постраждалих в аваріях. Завдяки участі у проєкті Центр безпеки отримає гідравлічні ножиці та інше обладнання для допомоги при ДТП.

ПОЛЬСЬКА ТРАДИЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

У Польщі щонайменше століття культивують престижність праці добровольців-пожежників, які розв'язують проблему захисту від пожеж на периферії.

«Це традиція, яка має уже понад сотню років. Адже у Польщі сільські пожежники – то є своєрідний чоловічий клуб. Їм шиють красиву форму для участі в святах, а часом дружинники самі організовують забави для дітей», – розповідає консультант з фінансів Волинського центру з розвитку місцевого самоврядування Анатолій Матвіюк, який вивчав особливості організації добровольчих рятувальних дружин.

Експерт пояснює, що коли держава всюди посадить професійних пожежників, це буде не так ефективно і дуже дорого. Тому допоміжні підрозділи є необхідними, адже вони можуть значно швидше доїхати та розпочати ліквідацію лиха, а тоді підтягнуться професійні рятувальники.
Волинські громади завдяки проєкту не тільки запозичують практичні вміння на навчаннях з ліквідації надзвичайних ситуацій і першої медичної допомоги, а й отримують техніку, обладнання та екіпіровку.

Знайти людей у селі, які готові у будь-якій момент покинути особисті справи заради допомоги іншим та ще й безкоштовно – завдання не з легких, адже багато людей працює за кордоном. Та все ж усі громади-учасники зуміли знайти 10-15 добровольців. Зокрема, у Любешівській ОТГ є десятеро волонтерів, які регулярно тренуються і психологічно готові до будь-яких ситуацій.

«Полякам бути добровольцем за честь. Тож і мені б хотілося, аби людям було приємно розповідати про свою участь у дружині, а не сприймати цю роботу тільки як додаткове навантаження. Наші добровольці були на спільних заходах у Польщі. Поки що не відмовляються, це вже добре», – ділиться голова Любешівської ОТГ Олег Кух.

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ ПІДХІД    

Український аналогом польських добровільних пожежних дружин є пункти місцевої пожежної охорони. Різниця полякає у тому, що їх вони були на утриманні в органів місцевого самоврядування і тому неефективні, бо то є дорого і непосильно для мізерних бюджетів сільрад. За інформацією від заступника голови Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинські області Олега Билиці, нині на Волині діє 103 загони місцевої пожежної охорони.

На Любешівщині раніше було п’ять таких пунктів. Вони мали пожежні автомобілі з водіями. Однак, із п’яти спеціально навчених працівників лише двоє були офіційно оформленими. В холодний період машини часто були не на ходу, бо гаражів не опалювали і доводилося зливати воду із систем охолодження.

«Торік цей «спадок» ми переформатували у Центр безпеки громади. Це – комунальна установа, яка має представництво у тих самих населених пунктах, що і раніше – Седлищі, Бірках, Судчі, Залізниці і Залаззі. Крім того у Любешеві і Ветлах працюють пожежні частини від ДСНС. Тож зараз у Центрі безпеки ми маємо Але вже є 15 водіїв, які всі отримують «білу» зарплату, навчаються, мають усі необхідні допуски. Автопарк забезпечений запчастинами, паливно-мастильними матеріалами, пожежним інвентарем. Потихенько наводимо порядок», – розповідає Олег Кух.

Читайте також: Як правильно «ЛюбешОва» чи таки «ЛюбешЕва»?

Зараз усі приміщення та техніку відремонтували. Не обійшлося і без креативу. Селищна рада передала Центру безпеки автомобіль «Нива», який раніше був у користуванні голови. До нього придбали причіп, який укомплектували мотопомпою та пожежними рукавами. Така любешівська «тачанка» чудова машина для ліквідації пожеж на торфовищах. Вона не тільки дешевша, а й простіша у користуванні, ніж габаритні газони чи ЗІЛи.

Читайте також:​​​​​​​ Любешів і компанія: чого досягла найбільша волинська громада за перший рік

Пожежний автомобіль в Любешеві

У серпні в Любешеві встановили 10 камер відеоспостереження, за роботу яких відповідатиме також Центр безпеки.

Читайте також:​​​​​​​ «Очі» Княгининівської ОТГ: як громада взяла під контроль трасу міжнародного значення

Усі ці заходи дозволяють досягти ключової мети: скоротити час очікування на допомогу під час надзвичайної ситуації.

Наталія ПАХАЙЧУК